Є таке страшне слово «голод». Людина, яка пережила його, із жахом згадує це слово. А скільки довелося пережити нашому народові в голодне лихоліття! Страшний був голодомор в Україні 1932-1933 років. Страшний час… Замучені голодом, люди помирали, і їх не було кому ховати… Їм не ставили поминальних свічок і хрестів, їх не проводжали рідні…
Від голоду помирали дорослі і діти, промовляючи своє останнє слово - «хліб». Матері божеволіли, бо не могли порятувати своїх дітей від голодної смерті. Шматок хліба коштував, як і саме життя. І кожен, хто пережив голод, ніколи до кінця своїх днів, не кине шматок хліба на землю, бо перед ним завжди очі тих, хто помер від голоду у ті страшні часи.
У бібліотеці-філії № 10 відбувся захід під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!», присвячений 90-річчю пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.
Бібліотекар С. Денисюк представила тематичну полицю «Гіркий цвіт полину».
Завідувач відділу І.Юзік підготувала для дошкільнят ДЗО №21; 187 з інсценівку «Молитва до хліба», в якій взяли участь читачки Кульова Вікторія і Ратушняк Ольга.
Представники Територіального центру соціального обслуговування Суворовського району поділилися спогадами, які чули від своїх батьків про страшне минуле тих років.
Всі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв Голодомору.
Текст: І.Юзік, фото: С.Бекмурадова.
Немає коментарів:
Дописати коментар