«Працьовитий,
як бджола» - кажуть про людину, яка любить
і вміє працювати. І то недарма. Бджоли
за 56 мільйони років до появи первісної
людини вміли жити сім’ями-
роями,
будували собі житло з воску.
Бджолиний
промисел дуже давній – давніший, ніж
хліборобство. Бджільництво ще називали
бортництвом.. Борть являла собою штучно
зроблене в ростучому дереві дупло.
Але
звідкіля народилася ужиткова приповідка:
«Цей солодкий гіркий мед»? Древлянські
князі до настання суходолу «З варяг у
греки» мали заповнити усі комори і льохи
медом і топленим воском, за якими
приїздили на велелюдний торг численні
іноземні купці. Але князь Ігор, який
брав медом данину, був дуже скупий. Один
раз зробив об’їзд – замало здалося
зібраного, у друге подався коростенськими
околицями, вимагаючи з кожного двору
колоду меду . Але нахабство Ігоря
коштувало йому життя і мед став “гірким”.
Живе
робоча бджола 35-65 днів. Причина такого
короткого життя – важка праця. Щоб
виробити для нас з вами 100грам меду,
бджола повинна побувати на мільйонах
квіток. При медозборі робоча бджола
бере на себе вдвічі більше нектару, ніж
важить сама. Бджоли практично не сплять.
Наслідки такого життя – мед, віск,
маточне молочко, прополіс. Тож схиляємо
голову перед невтомною трудівницею!
Немає коментарів:
Дописати коментар