Коротке життя, що проходить у праці.

«Працьовитий, як бджола» - кажуть про людину, яка любить і вміє працювати. І то недарма. Бджоли за 56 мільйони років до появи первісної людини вміли жити сім’ями- роями, будували собі житло з воску.

Бджолиний промисел дуже давній – давніший, ніж хліборобство. Бджільництво ще називали бортництвом.. Борть являла собою штучно зроблене в ростучому дереві дупло.

Але звідкіля народилася ужиткова приповідка: «Цей солодкий гіркий мед»? Древлянські князі до настання суходолу «З варяг у греки» мали заповнити усі комори і льохи медом і топленим воском, за якими приїздили на велелюдний торг численні іноземні купці. Але князь Ігор, який брав медом данину, був дуже скупий. Один раз зробив об’їзд – замало здалося зібраного, у друге подався коростенськими околицями, вимагаючи з кожного двору колоду меду . Але нахабство Ігоря коштувало йому життя і мед став “гірким”.

Живе робоча бджола 35-65 днів. Причина такого короткого життя – важка праця. Щоб виробити для нас з вами 100грам меду, бджола повинна побувати на мільйонах квіток. При медозборі робоча бджола бере на себе вдвічі більше нектару, ніж важить сама. Бджоли практично не сплять. Наслідки такого життя – мед, віск, маточне молочко, прополіс. Тож схиляємо голову перед невтомною трудівницею!