Цілі
покоління українців ще зі шкільної
парти виховувалися на образі поета-мученика,
бідолашного кріпака в кожусі та шапці.
Про Тараса Шевченка, стильного академіка,
геніального художника, митця-трудоголіка,
голос якого зачаровував жіноче товариство,
не розповідалося. Він прожив лише 47
років і за цей час встиг «гори звернути»,
на що іншим не вистачило б і тисячі
років. За життя український геній не
був позбавлений щирої прихильності та
уваги жінок.
Простакувата
петербурзька наймичка, сільська дівчина,
актриса театру, юна німкеня-натурниця,
княжна, дружина полковника, донька
священика, дружина давнього друга… Всі
ці жінки були частиною особистого життя
поета.
Хіба
міг модний столичний художник, епатажний
поет, поціновувач театральних вистав,
бажаний гість на балах та в аристократичних
салонах Тарас Григорович Шевченко не
любити жінок? І хіба можна було такого
його не любити?
Про
це ми розмовляли з учнями ЗОШ №110 на
зустрічі, яка відбулася у бібліотеці-філії
№24. У цей день звучало багато віршів
самого поета та про нього, а також пісень
за творами Шевченка, які вже давно стали
народними.
Немає коментарів:
Дописати коментар