За
старих часів лютий
замикав рік, тому його ще називали
«межень», бо
проводив межу між старим і новим роком.
Сьогодні ж лютий
-
останній
місяць матінки-зими. Та хоча він і
останній, усе одно приходить до нас із
сердитими вітровіями й сніжними
заметілями, а звідси ще й такі його назви
-
«сніговій», «вітродув» і приказка: «Ну
й люті заметілі під лютий полетіли».
Це
також пора великих сніжних заметів і
«кривих доріг». А ще лютий величають
«бокогрієм», бо сонечко хоч і стоїть на
небі набагато вище, ніж у січні, гріє
усе одно лише
один бік, другий при цьому мерзне. Тому
з'явилася приказка: «Лютий корові вдень
бік нагріє, а вночі -
ріг зіб'є». Лютий
-
дволикий місяць: і теплом приголубить,
і морозом налякає; то січнем потягне,
то березнем прозирне. Але яким би лютим
не був цей місяць, весна вже не за горами:
«Лютий зиму видуває», а «Лютневий сніг
весною пахне».
У дитячому садочку
№ 78 бібліотекар філії №8 Людмила Музичко
разом з маленькими вихованцями зустріли
останній місяць зими веселими віршиками
і загадками. Хоча за вікном волого і
холодно, всі знають – незабаром Весна…
Немає коментарів:
Дописати коментар