25 квітня 1913 року пішов з життя класик української літератури Михайло Коцюбинський. Він – один з найцікавіших майстрів українського слова, блискучий новеліст, новатор, що створює невеличкі за обсягом, але психологічно напружені твори. Його оповідання представляють читачеві, живі і правдиві образи героїв =- чутливого до людського горя Семена Ворона, що шукає виходу з тяжкого становища сільської бідноти («Ціпов’яз»), інтелігента, серце якого переповнене болем за долю народу («Inter mezzo»), поміщика – ліберала Аркадія Малини з оповідання «Коні не винні», Який свою нещирість по відношенню до людей виправдовує любов’ю до тварин.
А хто не читав славетну повість «Тіні забутих предків»? Ця нехитра любовна історія двох дітей Карпатських гір стає духовним заповітом автора – людські душі єднаються не тільки у любові, а і в смерті.
Твори Михайла Коцюбинського літопис життя і боротьби Батьківщини: в усіх його образах постає український народ – працелюбний , мудрий, щедрий, багатий душею, красивий природною людяністю і великий, як кожен народ-творець, який бореться і живе, сам стає джерелом життя, бо в його серці – вогонь Прометея.
#Філія бібліотеки_21
.jpg)
Немає коментарів:
Дописати коментар