Мову
свою я всім серцем люблю.
Мово,
моя мово – мовонько шовкова,
У вінку
біленькім – світла і легка.
Ти для
мене завжди бажана й святкова.
І мене
без тебе на землі нема.
Л.
Лужецька.
9 листопада -
День української писемності та мови. Кожна епоха
дарує людству нові винаходи й відкриття,
але найбільшим було
письмо. Писемні знаки дали можливість
зберегти знання, адже
саме завдяки написаному слову люди
збагнули світ і своє місце в ньому.Рідна мова - та, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. “Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла”,- казав С. Шелунін.
6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.
До читачів, учнів школи №95, завітали бібліотекари філії №24, щоб разом відсвяткувати цей день. Діти читали вірші, співали пісні та приймали участь у різних змаганнях.
Немає коментарів:
Дописати коментар