Світ дитячої літератури

Дитяча література… Багато років письменники, критики, літературознавці, читачі намагаються знайти відповідь на питання: у чому її головна місія? Чим вона відрізняється від дорослої? Як потрібно писати для дітей? Певно, ці питання із категорії, так званих, вічних, бо кожне покоління відповідає на них по-своєму. Тривалий час вважалося, що книга для дітей має повчати, передавати досвід поколінь, виховувати. Дорослі ніби стояли над дітьми, намагаючись донести до їхньої свідомості вічні істини та відомості про буття. Згодом, приблизно із середини минулого століття, ситуація змінилася: діти на повний голос заявили про те, що вони нічим не гірші за дорослих, а може, кращі й розумніші. У вічному конфлікті батьків і дітей дитяча література стала на бік останніх. Про це свідчать хоча б герої Астрід Ліндгрен або Крістіни Нестлінгер. І тоді вже дорослі відчули, що діти їх не розуміють.

Написала про кумедного хлопчика Філіпека, цього чудового персонажа, польська письменниця Малгожата Стрековська-Заремба. Її родзинка — здатність у яскравій манері та з витонченим гумором розкривати злободенні теми, цікаві дітлахам, та навіть змушувати батьків переосмислювати власну поведінку. Книги Малгожати Стрековської-Заремби — це коктейль концентрованого оптимізму, щирої дитячої безпосередності та невимушеної серйозності, який хочеться куштувати знову і знову

Фінська письменниця Туве Янсон створила чудові казкові образи — мумі-тролів, які ось уже декілька десятиліть подобаються дітям різних країн. Про цих та інших зарубіжних письменників та їх книги розказала 13 травня бібліотекар філії № 8 Ірина Мошул учням 3-а класу 103 школи. Діти зацікавились неймовірними повчальними історіями та проявили бажання почитати книжки.