Я
на прихід весни чекаю,
Весняну
пташку виглядаю.
І.
Франко
Прийшла
весна... Вона підходить тихесенько,
одягаючи в ошатний жупан замерзлу землю.
Все принишкло, природа чекає на повернення
галасливих жителів лугів, лісів, боліт,
полів… Перший заклик зробила маленька
синичка, яка заморилась шукати крихти
їжі цілу зиму: «Покинь сани, візьми віз!
Покинь сани, візьми віз!» Почув це грак,
підхопив шаленим «цоканням». Грудочкою
кинувся у бездонне небо жайворонок…Полегшено
перевела подих земля. Прийшла весна.
Мабуть,
найочікуваніша пора року це – весна.
Її чекає все живе: люди, рослини, тварини,
птахи. Особливо, перелітні птахи. Для
них кожна мандрівка на чужину – це
нелегка справа. Відлітати до далеких
країв змушують голод і люта зима. Та
швидко минає час. І ось вже радісним
щебетанням пташки сповіщають своє
повернення додому.
Весняні
турботи птахів – це будування гнізд та
виведення пташенят. З того самого
моменту, коли на деревах розпускаються
бруньки, птахи вже тут як тут. Вони
дзвінко щебечуть вдень та красиво
співають на світанку, виводячи музичні
трелі. Це граки, качки, гуси, чижики,
іволги, ластівки, лелеки та інші птахи.
Всіх їх навіть не перелічити.
У
рамках «Місячника дошколят» у
бібліотеці-філії № 8, з 13 по 17 березня
було проведено ряд заходів під назвою:
«Зустрічаємо птахів із далеких південних
країв». Дітки із садочка № 237 щоденно
відвідували бібліотеку, де бібліотекар
Музичко Л.В. розповідала про пернатих
друзів. Дівчатка і хлопчики жваво брали
участь у розмові, із захопленням
роздивлялись книжечки та отримали
розмальовки за темою.
Немає коментарів:
Дописати коментар