«Відродися моя мово, щоб звучала в серці знову»

Як відомо, спостерігаються певні відмінності у сприйнятті різних мов передусім їхніми носіями. Так, давні греки підкреслювали гармонійність своєї мови на противагу невпорядкованій, начебто подібній до беззмістовного белькотання мові “варварів”. Давні слов’яни підкреслювали зрозумілість своєї мови (виводячи назву слов’яни від слово) на противагу незрозумілим мовам сусідів – начебто “німих німців. А баски, абхази, ірландці, тобто носії давніх середземноморських культурних традицій, звертають увагу передусім на складність своєї мови на противагу іншим. Носії української мови підкреслюють передусім її милозвучність. “Те, що українська мова відзначається особливою милозвучністю, відомо здавна, і, здається, ніхто не сумнівається в цьому тепер…”, – пише дослідник Тоцька Н.І.

Відповідь на питання: «А яка мова в світі найкрасивіша?» – дають фахівці лінгвісти-фонетисти. Суперечки ведуть студенти, композитори та перекладачі. Чим більше знає людина іноземних мов, тим багатшим стає її сприйняття навколишнього світу, тим легше вона знаходить спільну мову з носіями інших культур.

Дехто щодо питання про красу мов стверджує, що найкрасивіша мова для людини – її рідна. Цікаво, як оцінюють красу української мови іноземці? Спочатку вона лякає своїми шиплячими звуками, а потім вражає багатством словникового запасу і можливістю передавати тонкі нюанси душі. Багато хто прагне осягнути твори Шевченка, Українки, Коцюбинського, Франка. Українські пісні та народні мотиви виконують великі співаки сучасності.

Оперні театри вважають за честь мати у своєму репертуарі твори Лисенка. А українські виконавці проходять стажування в Міланській опері.

На початку минулого століття в Парижі зібралися представники від кожної нації. Міжнародне журі проводило конкурс краси й мелодійності мов світу. Оцінювалася краса звучання, представники прослуховували тексти різними мовами.

В результаті по звучанню:

на перше місце вийшла італійська мова,

на друге – українська.

на третьому місці опинилася французька,

на четвертому – турецька,

на п’ятому – англійська.

Багато цікавого можна розповідати про українську мову, багатьма способами можна розвивати своє вміння говорити рідною мовою досконало. Бібліотекар філії №8 спробувала зацікавити підростаюче покоління(3-Б клас 103 школи) саме нашою мовою, показала як можна оволодіти нею швидше, поповнити свій словниковий запас та дала зрозуміти, що українською мовою можна пишатися.

 

А у бібліотеці-філії №40 відбулась мовознавча світлиця "Бо ж єдина – так, як мати – мова в кожного із нас" до якої завітали учні четвертого класу 22-ї школи. Захід став справжнім святом, окрасою якого став виступ вокального колективу учнів.

23 лютого бібліотекарі філії №22 для учнів 82-ї школи провели захід «Велична і вічно нова рідна мова». Тетяна Тищук та Наталя Левченко розповіли про історію виникненя Міднародного дня рідної мови. Лунали вірші Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко.

 

Зове на бій Небесна Сотня за України майбуття…

Можна все на світі

Вибирати, сину,

Вибрати не можна

Тільки Батьківщину.

В.Симоненко

Україна сьогодні – незалежна держава. Але, відомо, що вона переживає тяжкі часи, і кожен намагається допомогти, зробити свій внесок у майбутнє. Ми свідки сьогодення, пам’ятаємо наших героїв, які взимку 2014 року боролися проти несправедливості, стояли насмерть за незалежність нашої держави.

«Революція гідності» сколихнула весь світовий простір, адже тисячі українців вийшли на Майдан відстояти власні демократичні права. «Небесною сотнею» називають героїв, які віддали своє життя за демократичний розвиток України як європейської держави.

Ми пом’ятаємо тих, хто віддав своє життя задля нашого світлого майбутнього.

21 лютого бібліотека №48 запросила зав.бібліографічного відділу ЦМБС Олену Григоривну Нуньєс у ЗОШ №5 та ЗОШ№76 на зустріч з учнями 9-10 класів як справжнього свідка подій 2014 року. Заходи пройшли при повній тиші і увазі. Були представлені книги та фотоматеріали тих тривожних днів, прочитані вірші, написані свідками та небайдужими людьми. Хвилиной мовчання хлопці та дівчата вшанували пам’ять загиблих.

Вони тривожать наші душі, не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас потрібно усвідомити, за що боролися учасники Революції гідності і заради чого пожертвувала своїм життям Небесна сотня.

  

«Можеш призабути запах рути - м’яти, але рідну мову мусиш пам’ятати»

Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І кривдити її не смій!

21 лютого до філії №10 на святкову вітальню «Можеш призабути запах рути - м’яти, але рідну мову мусиш пам’ятати» завітали учні 5-а класу ОЗОШ №30, та представники Територіального центру соціального обслуговування і Ради ветеранів війни та праці Суворовського району.

Бібліотекарями було представлено підбірка книг з данної тематики. Розпочався захід з виступом маленьких українознавців, які читали вірші про рідну мову. Діти приймали участь у конкурсній програмі: знаходили слово у слові, утворювали цікаві перетворення, змагалися у лінгвістичному двобої, відгадували загадки про українську мову, взяли участь у лінгвістичній вікторині, відповідали на жартівливі запитання, працювали редакторами: редагували речення.

До юних мовознавців звернулася вчителька української мови та літератури Напрасник Н.Н.: «Ми любимо і шануємо свою рідну мову, бо знаємо,який довгий і важкий шлях вона проклала до сьогодення. Тому стараємось говорити до ближніх теплі слова,сіяти в серця людей все добре і розумне. Ці слова –це крила ластівки, вона їх не почуває,але без них не може злетіти. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні».

Знайомство з книгою “Рослиний світ України”

Знайомство з бібліотекою починаеться з книжки! Маленьких читачів вабить різноманітний книжковий світ. Дитяча енциклопедія поможе відповісти читачям на різноманітні питання, а, головне, правильно.

Наша країна прекрасна. У ній є безкраї поля, густі ліси й зелені гори. Щоб бути гідним громадянином України, треба знати й любити рідну природу. Ця яскрава книжка розповідає про флору різних кліматичних зон України, про її краєвиди, квіти, дерева, про охорону довкілля.
........ А стрункий красень гладіолус у римлян вважався квіткою гладіаторів. Згідно із сумною легендою, жорстокий римський полководець наказав битися один проти одного двом вірним і відважним друзям,яких він нещодавно захопив у полон. Однак ні обіцянки свободи, ні зваблива врода його дочки, якій судилося стати дружиною переможця, не змогли примусити полонених фракійських воїнів убивати один одного. Вони відмовилися від бою, устромивши свої мечі в землю. Коли непокірливих віддали на страту, з руків'їв їхніх мечів виросли гладіолуси — символ дружби, шляхетності й вірності.
21 лютого філія № 26 (вул. Л. Толстого,13) ознайомила учнів 1-го класу школи ім. К.К.Костанди з бібліотекою та цікавою книгою “Рослиний світ України”.

 

«Рідна мово, пелюсткова, ти у серці народу живеш»

«Рідна мово, пелюсткова, ти у серці народу живеш»

21 лютого наша країна відзначає День рідної мови. Це свято тієї мови, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо. Саме завдяки їй ми можемо порозумітися, переказати свої почуття, переживання. В цей святковий день, в бібліотеку №37 завітали учні 3-А класу школи №48 (класний керівник Попова Ольга Павлівна), аби виразити у віршах, прислів’ях, піснях шану та любов до рідної мови.

Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу.

Поезії, які лунали на заході, розкрили для читачів барвистий світ українського слова, його велич та силу. Діти порівнювали мову з калиною, бо вона така ж красива, як народний, улюблений символ українців, зі співом солов'я, бо лине вона, як ніжна пісня співучого соловейка.

Від того як буде рідне слово бриніти в нашій душі, як воно буде жити в ній, залежить подальша доля нашої мови. Ми прищеплюємо дітям почуття національної гордості за мову, за тих, хто передав нам у спадок цей неоціненний скарб.

21 лютого у 94-й школі пройшла літературно-музична година “Живе поезія у мові”, присвячена Дню рідної мови. Лунали вірші, пісні, які підготували учні, а справжньою родзинкою стала зустріч з Заслуженою артисткою Одеського Академічного українського музично-драматичного театру ім. В.Василька Іриною Черкаською.

Новая книга «Одесская арифметика»

21 февраля в гости к третьеклассникам 122-й школы пришли библиотекари филиала №4 и не просто так, а вместе с одесской писательницей Инной Ищук, которая представила свою новую книгу «Одесская арифметика». Все дружно играли в считалки, отвечали на каверзные вопросы слушали стихи в исполнении автора.

Щоб в біді не опинитись, головне не розгубитись.

Сьогодні сучасна людина живе у складному світі. Світі, який постійно змінюється та потребує від людини великих знань, умінь та досвіду. Щохвилини в країні, місті, районі трапляються неприємні, часто трагічні події, які забирають здоров’я та життя людей. Дуже часто страждають більш непідготовлені до життя, довірливі, наївні, недосвідчені або дуже самовпевнені діти.

Щоб в біді не опинитись до малюків ДНЗ№ 66 завітали з бібліотеки №48 їх вірні друзі – кольорові книжки про безпеку на дорозі, при пожежі, в дома та на вулиці. Особливо було цікаво дітлахам логопедичної групи дитячого садочка, які давно спілкуються з нами. Усім було весело та цікаво.  

Ми сотнею пішли на небо

Кожна країна має своїх героїв. Героїв, які готові віддати своє життя, найбільшу цінність, за волю, за справедливість, за краще майбутнє своїх дітей, свого народу. Такими героями стали прості пересічні громадяни, які загинули під час трагічних подій, що сталися на Євромайдані. На знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Їх називали провокаторами та радикалами, звинувачували в розпалювані конфлікту, який мало не переріс у громадянську війну, а вони йшли до кінця у виконанні своєї місії – за всяку ціну здобути волю для себе, своїх рідних, свого народу, досягти справедливості. Вони не побоялися глянути смерті у вічі заради утвердження національної ідеї. Йшли вони під кулі найманців не задля слави чи з особистих мотивів, а щоб вибороти гідне майбутнє своїм нещадкам, своєму народові.

Події на Майдані змінили хід новітньої історії України, розбудили найкращі людські якості, дали життя багатьом творам мистецтва найрізноманітніших жанрів.

Бібліотекар філії №8 Тетяна Зуєва на зустрічі з читачами показала хроніку тих подій, прочитала поезії, присвячені темі Майдану. Разом з дітьми спробували дати визначення понять справжній патріотизм та псевдопатріотизм. Перед учнями виступив доктор історичних наук, викладач кафедри історії України ОДУ Гончарук Т.Г. та зав.бібліографічним відділом ЦМБ Нуньєс О.Г. Захід було проведено в рамках школи «Патріот». Присутніми були учні школи №103 9-х класів разом зі своїм директором Гончаровою Т.І.

  

Нобелівські парадокси

Нобелівська премія − одна з найпрестижніших міжнародних премій, яку щорічно присуджують за видатні наукові дослідження або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства. Нобелівська премія була заснована згідно із заповітом Альфреда Нобеля − винахідника динаміту.

Заповіт розкрили в січні 1897 року. За заповітом спадщина повинна була піти на виплату п’яти щорічних міжнародних премій із трьох розділів науки (фізики, хімії, медицини і фізіології) та діяльність на користь світу, а також із літератури (неодмінно ідеалістичної спрямованості).

У 1900 році було створено Нобелівський комітет − Фундація Нобеля − приватна організація для управління фінансами та адміністрування премій. Сума премії змінюється залежно від доходів Фундації Нобеля. Перша церемонія відбулася 10 грудня 1901 року. Нобелівська премія з економіки, офіційна назва якої «премія пам’яті Альфреда Нобеля», присуджується з 1969-го року Банком Швеції.

Навіть при врученні такої серйозної премії трапляються різні парадоксальні випадки. Зафіксовані відмови від Нобелівської премії. За всю історію існування від неї відмовились 6 лауреатів. Наприклад, Борис Пастернак відмовився від Нобелівської премії з літератури 1958 року з причини побоювань репресій. Премію вручили його синові в 1989 році вже після смерті автора «Доктора Живаго». Двічі премію вручали посмертно. Шведський поет Ерік Аксель Карлфельдт, який став лауреатом Нобелівської премії 1918 року з літератури, не отримав премії, оскільки був членом Шведської академії. Премію вручили його нащадкам в 1931 році. В інших випадках посмертне нагородження Нобелівською премією заборонено її статутом. Французькому філософу і письменнику Жану-Полю Сартру було присуджено премію в 1964 році, але він відмовився від неї, мотивуючи це тим, що письменник не повинен перетворюватися на пам’ятник самому собі, навіть якщо його споруджують із найблагороднішими намірами. Як мінімум одну премію було присуджено помилково. У 1926 році лауреатом премії з медицини став датчанин Йоханнес Фібігер, який довів, що паразити викликають рак. Згодом з’ясувалося, що це не відповідає дійсності. У деяких випадках Нобелівська премія − справа сімейна. Сім’я Кюрі: її члени удостоювалися цієї честі п’ять разів, із них двічі − Марія Кюрі. Найстаршим лауреатом Нобелівської премії став у 2007 році 90-річний американський професор Леонід Гурвіч. Учений, виходець із СРСР, розділив її з двома іншими видатними економістами. Наймолодшим нобелянтом є Малала Юсуфзай, яка у 17 років отримала премію миру.

Щодо України, то офіційно держава не має жодного лауреата Нобелівської премії. Натомість серед лауреатів є чимало вихідців з України. Це вчені та письменники, які народилися, навчалися, розпочинали свою діяльність або тривалий час жили, плідно творили в Україні, але одержали Нобелівську премію, будучи громадянами інших країн .

Учні 8–А класу ОЗОШ №12 із захопленням обговорювали цікаві факти про Нобелівську премію (традиції, парадокси), які дізналися із розповіді бібліотекаря старшого відділу філії №37 Оставненко М. А.

Впродовж спілкування читачі ознайомились з книжками та журналами, в яких можливо знайти відповідь на запитання за темою.