А вам хотілось б потрапити туди, де народжуються смішні жарти, де живуть веселі люди й де знаходяться дивовижні будівлі та скульптури? Тоді дитяча бібліотека 22 ласкаво просить вас шановні відвідувачі на історичний дайджест по вулицях нашої Одеси-іменинниці.
Бібліотекар дитячої бібліотеки №22 Тетяна Тищук, напередодні Дня народження Одеси, представила читачам пізнавальну інформацію про вулицю Інглезі, на якій розташована наша бібліотека, та познайомила з біографією Димитріоса Інглезі, міським головою у 1818-1821 роках, на честь якого була названа вулиця.
Нещодавно у нашому місті з'явилася вулиця Інглезі. Переважна більшість одеситів не знають, ким був цей чоловік. Тим часом він заслуговує на глибоку повагу та вдячність.
Димитріоса Інглезі народився близько 1770 року на острові Кефалонія (Греція). Під час російсько-турецької війни 1787-1792 грецький юнак, як і багато інших греків, що бажали незалежності своїй країні, у 1787 році пішов волонтером у російську гребну флотилію. Війну грецький мореплавець провів у Чорному морі, взявши участь у 4 компаніях. Водночас він брав участь в боях 1788-1792 роках і в останньому році вийшов у відставку у чині капітана.
Після відставки з флоту моряк переїхав до міста Одеси, що входило тоді до складу Херсонської губернії та став купцем. На початку 1800-х років Димитріоса Інглезі був вже доволі відомим одеським діячем. Так, у 1805 році, градоначальник міста Арман Емманюель дю Плессі, герцог де Рішельє дав доручення відставному капітану на те, щоб останній найняв купецькі судна для перевезення військ та їжі у Корів. Це завдання герцога молодий купець виконав, при тому витративши близько 10000 нідерландських гульденів. Згодом Інглезі також активно брав участь в житті міста, був членом місцевого комерційного суду. Також відомо, що купець витратив близько 20 тисяч на побудову церкви при міському шпиталі. А у 1812 році, під час епідемії чуми у місті він був комісаром у шістьох кварталах Одеси. Тоді ж він на власні кошти закуповував їжу і на власних судах доставляв її до Одеси та роздавав жителям. Зокрема, й за ці заслуги Димитріоса Інглезі не тільки було обрано міським головою у 1818 році, а ще й нагороджено орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира 4-го ступеня. У 1820-х роках Інглезі вже мав великий експортний будинок у місті на тодішньому Грецькому базарі Одеси, зверненим і до Красного провулку, поблизу вулиці Поліцейської. На посаді міського голови грек пробув усього три роки з 1818 до 1821 року. Однак, і надалі брав участь у житті міста. Так, він брав участь у комісії, яка займалась забезпеченням у місті торгового режиму "порто-франко", який діяв в Одесі 40 років. Окрім того, він також відповідав за закупівлі хліба, як і у 1812 році, у період нової епідемії чуми 1829 року, епідемії холери 1830 року, а також голоду 1833 року. У 1836 році обіг цього підприємства становив близько 1-2 мільйонів рублів. У 1844 році деякі греки Одеси, зокрема Іоанн Амвросу, Александр Маврос, Александр Кумбарі, Димитріос Інглезі, Григоріос Маразлі-старший та Спиридон Біязі-Мавро були нагороджені найвищою грецькою нагородою - Великим хрестом ордена Спасителя.
Димитріос Інглезі був одружений, і мав доньку та п'ять синів. Його дружина Катерина Зоєвна, була членом Одеського жіночого товариства піклування про бідних.
Останні роки Димитріос Інглезі прожив в Одесі, де й помер в 1846 р. у віці 75 років. Був похований на Першому Християнському цвинтарі.
Димитріос Інглезі був шляхетного походження і його рід, відповідно мав свій особистий герб. На батьківщині Димитріоса його родина була вельми шанованою, так у формулярі від 1837 року значиться, що вони аристократи. Однак, згідно із сімейною легендою, родина Інглезі була англійського походження, а, переїхавши на Кефалонію, елінізувалася. Також є відомості про те, що перший предок роду Інглезі приїхав на Іонічні острови у 1429 році.
Немає коментарів:
Дописати коментар