"Дзвінкоголосий соловей України"

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку, ти мене на зорі проводжала

І рушник вишиванний на щастя дала.

Ці слова "Дзвінкоголосого солов'я України", відомого поета-лірика Андрія Самійловіча Малишка, торкаються найпотаємніших струн серця кожної людини.

Змалку Андрій любив слухати мамині пісні, які вона співала прядучи вечорами. Її тихий і протяжний голос западав до душі маленького Андрія. Майбутній поет захоплювався безкрайними просторами рідних полів та луків, які на горизонті зливалися з небом, відкриваючи кручі, що ледь синіли вдалині, а під ними широко й вільно плив і пливе сивий Дніпро. Босими ногами сходив він рідну землю, щоб потім оспівати її в своїх піснях. Вся поезія Андрія Малишка пронизала любов'ю до рідного дому, до землі. А "Пісня про рушник"- це пам'ятник у слові синівської любові до матері. Вона перекладена на 35 мов народів світу. Український рушник, як і пісня, супроводжують кожного українця від народження до смерті.

Щасливий поет, пісню якого називають народною. А саме так і сталося з баготьма піснями, які написав А.С.Малишко.

Напередодні святкування 105 річчя від дня народження поета 6 листопада в дитячій бібліотеці-філіїї 10 відбувся поетичний струмок "Дзвінкоголосий соловей України" для учнів 4-а класу ЗОШ 30 - слухачів факультативу "Пролісок".

Бібліотекарем молодшого відділу Пєнєва Г.Д. була представлена тематична полиця "Малишкові дороги".

Діти були ознайомлені з дитячими роками поета, його творчістю, слухали пісні на слова А. Малишка "Пісня про рушник", "Пісня про вчительку", "Стежина".

Також вони вчилися виразно читати вірші поета із дитячих збірок "Птиці-зірниці", "Перепілка", "Бабуня-трава". Наприкінці засідання факультативу діти з бібліотекарем заспівали "Пісню про рушник" в знак великої любові до матерів, до своєї Батьківщини.