Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці на Київщині. Сім'я була велика: батько Григорій, мати Катерина, троє сестер: Катря, Ярина, Марійка, два брати Микита і Йосип, та дідусь Іван. Сам Тарас почав учитися грамоти в сім років. Його першим учителем був батько Григорій Іванович.
Почав писати вірші Тарас ще в дитинстві. Перша його збірка вийшла під назвою "Кобзар". Чому ця книга так називається? Коли Тарас був малий, він любив слухати пісні про народ, його життя. Ці пісні співали дідусі, граючи на кобзі. Їх називали кобзарями. А Шевченко писав вірші про народ і тому назвав свою книгу "Кобзар".
В найтяжчі хвилини життя, коли в Шевченка випадала можливість побути на самоті, він звертався до рідної природи, розмовляв з деревами: (тополями, вербами, калиною). У "Кобзарі" слово "калина" автор вжив 385 разів, а всього в своїх творах - 965.
Багато віршів написаних Шевченком покладені на музику. Це пісні: "Заповіт", "Зацвіла в долині", "Реве та стогне Дніпр широкий", "Стоїть гора високая", "Думи мої думи", "Садок вишневий коло хати", "Ой, у полі калина" та інші. А які чудові картини залишив нам у спадок Тарас Григорович. Майже 1200 мистецьких творів дійшло до нашого часу. Він залишив 60 автопортретів без яких ми б не знали, яким був Великий Кобзар. Народ шанує Кобзаря. Його пісні, його думи в Україні повік не забудуть. Його ім'ям названі вулиці, парки, школи.
Бібліотекарі бібліотеки-філії 39 разом з читачами перегорнули сторінки книги життя Тараса Григоровича Шевченка.
Немає коментарів:
Дописати коментар