Прадавні українські ліси бережуть безліч таємниць і загадок. Тут живуть незвичайні міфічні істоти, які охороняють свій невидимий людському оку світ.
«Лісова пісня» – драма-феєрія, створена Лесею Українкою перше українське фентезі та нова жанрова форма.
11 квітня у бібліотеці-філії №40 відбувся захід присвячений Лесі Українці та, твору «Лісова пісня». Читачі залюбки поринули у дивовижний та фантастичний світ створений уявою великої письменниці. Захід проводила Юлія Руденко яка разом з відвідувачами мандрували сторінками книги. Головна героїня твору Мавка дивовижне створіння. Мавка ― самобутній і сильний жіночий образ. Вона добра, лагідна, відкрита душею, але коли постає питання про захист своєї домівки, в її очах палає вогонь боротьби. Цей образ поєднує у собі містичність давніх українських легенд, персоніфікацію непереможного кохання, сміливість бути собою та вільність духу.
Цей шедевр вона написала в 1911 році всього лише за три тижні. Леся тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. Ідея створити «Лісову пісню» була навіяна спогадами дитинства. А надто рідним Колодяжним, де «в місячну ніч бігала самотою в ліс і там ждала, щоб мені привиділась Мавка. Ця місцевість дивовижно мальовнича, казкова й нині. Письменниця в листі до матері писала: «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними».
«Лісова пісня» — романтичний твір. Поєднання реального й фантастичного. У творі зіставляються два світи — природи і людське суспільство. Автор наштовхує на думку про високе покликання людини, її гармонійність, цілісність і безсмертя душі. Саме це надихнуло поетесу так щемливо оповісти про те, якою трагедією обертається життя для тих, хто порожніє душею, зрікається своїх найчистіших почуттів, гасить у собі порив до творчості. Власне, зрадивши свою лісову наречену головний герой зраджує самого себе. Бо Мавка — це душа, без якої людина перетворюється на потвору.
Драма-феєрія «Лісова пісня» є одним із перших прообразів фентезі в українській літературі. Хто б міг подумати, що написана понад сто років тому вона буде актуальна й понині.
Немає коментарів:
Дописати коментар