Парасольку ми беремо й під дощем спокійно йдемо

10 лютого День парасольки.

Читачі бібліотеки №39 дізнались багато цікавого про звичні для всіх парасольки, що для наших далеких прадідусів парасольками слугувало лапате листя. Адже люди здавна помічали, як під цим природним укриттям ховаються від спеки чи дощу пташки та звірі.

Перші парасольки з'явилися в Стародавньому Китаї більше 3 тисяч років назад. Вони не тільки захищали від сонця, а і були символом багатства. Тому їх могли мати тільки вельможі. Своєю формою парасольки були дуже різноманітні. У Давньому Єгипті - напівкруглі, прикрашені торочками. В Персії - схожі на конус і теж прикрашені торочками та китицями. Основне призначення цих парасольок було - захищати від сонця.Звідси пішла і їхня назва: французькою мовою "пара соль" - "захишай від сонця". Понад двісті років тому парасолька з'явилася в Англії - одній з найбільш дощових країн Європи. Тут вона набула своєї нової якості - захищати не лише від сонця, але і від дощу. Виготовляли парасольки із матеріалу, що не пропускав воду. Каркас робили з китового вуса чи дерева. Ці парасольки були великі громіздкі, схожі на переносний дашок чи тент. І все ж мода на них швидко поширювалась. У Франції навіть наймали по декілька спеціальних слуг, які в дощовий час тримали парасольку над господарем чи господинею. З часом ця потрібна людям річ вдосконалювалася. Винахідливі майстри почали виготовляти парасольки з гаманцем, люстерком. В їхніх ручках робили потаємні схованки для грошей, секретних документів, навіть для зброї. У середині минулого століття була створена металева складна парасолька, якою ми користуємось і нині.