29/03/18

«Не я б’ю, верба б’є…»

Здавна у нашому народі найбільш шанованим деревом є верба. «Без верби і калини – нема України », – говориться в народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. У нас її росте близько 30 видів. Говорять: «Де вода, там і верба». Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна гігієна.
Тиждень перед Великоднем називається Вербним. Тоді освячують вербу. У багатьох селах України садили гілочку свяченої верби. Вважалося, що така верба е особливо цілющою. Така увага до цієї рослини пояснюється ще й тим, що вона вважається символом весни, родючості, здоров’я, радості й життя. Крім того, рослина має магічні і лікарські властивості. В народі кажуть, що вона може зцілювати: знімати головний біль, лікувати рани, забирати негативну енергію.
Вербу використовували у виготовленні оберегів: ставили просто букетики, плели віночки. Сьогодні також можна знайти безліч виробів з верби, однак магічні властивості частіше приписували тим виробам, які виготовленні власноруч. 28 березня бібліотекар філії 8 Людмила Музичко разом з вихованцями 276 дитячого садочку влаштували майстер-клас з виготовлення оберегу з верби, який проведено у рамках конкурсу-виставки дитячого малюнку «Великодній кошик». Діти з задоволенням в’язали різнокольорові стрічечки на вербовий віночок, бажаючи при цьому здоров’я, щастя і миру.


Немає коментарів:

Дописати коментар