Повість
Дороти Касянович “Привіт, вовки!” одна
із найнезвичніших підліткових книжок.
І незвична вона в приємному сенсі. Це й
свого роду терапевтична книжка - про
подолання страхів. Власне, чому й назва
книжки "Привіт, вовки!" - тут гра
слів вовки-страхи, "Привіт, страхи!".
А вони можуть бути різні: страх бути
іншим, страх чогось не вміти, страх
провалитися й зазнати невдачі, страх
помилок...
Герой
цієї повісті, одинадцятирічний Філіп,
наділений неймовірною уявою, і це рятує
його від одноманітності повсякдення,
самотності й цілковитого нерозуміння
з боку батьків. Навіть найкращий друг
знайшов собі крутішого приятеля й охолов
до спільних ігор.
Несподівано
Філіп знаходить друга у вигляді своєї
тітки, старшої маминої сестри. Проте
мама, схоже, не дуже схвалює постійні
синові поїздки до тітоньки-письменниці.
Ще б пак! Вона свято впевнена, що її
сестра - найщасливіша людина на світі:
у неї купа грошей і вона не мусить
працювати. Бо хіба це серйозна робота
- писання книжок? Якби вона займалася
справжньою роботою - була б інша справа.
Філіп
уже наперед знає, що ніколи не зізнається
мамі в тому, що теж намагається писати
книжку... Книжку, в якій кожен упізнає
себе. Чи готові дорослі до таких
відкриттів? І чи стане в них мужності
зізнатися у власних помилках?
#бібліографрекомендує
Немає коментарів:
Дописати коментар