Читаю поезію - вивчаю рослини.

19 квітня – Міжнародний день під сніжника. Хто не бачив цю чудову квітку?. У березні, коли повсюди ще лежить сніг, але сонячні промені теплі і ласкаві з'являються з-під пухких сніжних кучугур перші квіти – підсніжники. З під снігу… Білі, яскраві, бажані. Перша квітка помиє кригу, кажуть в народі. Десятиградусний мороз може витримати ніжна квіточка: вкриється кригою вся до коренів, торкнешся- зламається, мов скло. Але, перечекавши негоду, підсніжники знову відтануть, розкриються назустріч лагідним сонячним променям. Чому ж не гинуть вони, пронизані крижаними вітрами зими, що готова піти назавжди?. Відповідь проста. Квітковий сік містить багато цукру, а такі цукрові розчини під час помірних морозів не замерзають.
Ні, не від примх зими гинуть підсніжники, а від наших рук, від жадібного нашого бажання принести додому ніжний весняний букетик, що зав’яне за кілька годин. Як казала Л. Костенко:
«І тільки про людях, мабуть,
Квіти тремтять від жаху,
Бо кращих із них поведуть
Ні за що ні про що на плаху»
Після закінчення карантину, у бібліотеці-філії №21 читачі можуть ознайомитися з багатьма словниками з охорони рідкісних рослин нашої держави. Здійснити віртуальну лісову подорож, де навчаться розпізнавати рослини. Ми з нетерпінням чекаємо на вас!