«Тарас Бульба»—
повість письменника Миколи Васильовича Гоголя з циклу повістей «Миргород».
Найдовша з повістей письменника. Центральними дійовими особами твору є
запорозькі козаки, а місцем дії — Україна першої половини 17 століття. Головний
герой — козацький полковник Тарас Бульба.
Існує ряд перекладів повісті українською. Відповідно до покажчика
«Микола Гоголь: українська бібліографія» виданому у 2009 році, існує
понад 10 різних перекладів на українську повісті «Тарас Бульба». Так, у згаданій українській бібліографії Гоголя
2009 року, зазначається що перший український переклад повісті Гоголя «Тарас
Бульба» (Львів, 1850) здійснено Петром Головацьким, а найновіші переклади
українською вийшли вже в 2000-их роках.
Відомо, що протягом
приблизно першого двадцятиліття ХХ ст. в Україні повість Тарас Бульба зазнала
аж п'яти різних перекладів та одинадцяти окремих видань. Серед перших
перекладачів були знані українські літератори й діячі національної культури —
Михайло Уманець (відомий українофіл, член Одеської громади), Василь Щурат
(добре знаний письменник із Галичини), Микола Садовський (блискучий український
актор, театральний діяч та літератор), Володимир Супранівський та Ст. Віль.
Своєрідністю їх перекладів було те, що практично кожен із перекладачів у свій
спосіб інтерпретував ті дражливі для української національної свідомості
проросійські акценти, які з'явилися в тексті повісті внаслідок другої її
редакції автором у 1842 році.
Переклад Ст. Віля
(псевдонім Леся Гринюка) було надруковано у 1909 році у Коломиї. Пізніше у 1918
році твір перевидали в українській діаспорі у канадському місті Вінніпеґ.
1918 року повість переклав
Микола Садовський, який при перекладі користувався першим і другим варіантами
повісті та залишив внесені Гоголем зміни в сюжет, але усунув пафосні фрази з
прославлянням царя внесені в редакцію 1842 року. Вперше цей переклад було
видано у 1918 році в часи Української Народної Республіки. Через 80 років цей
переклад творчо підредагували Іван Малкович та Євген Попович, і він вийшов 1998
року у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га».
В радянський період
України з'явилось декілька перекладів Тараса Бульби. Так, 1930 року Андрій
Ніковський створив свою версію перекладу під псевдонімом А. Василько (Харків,
Книгоспілка, 1930). 1937 року ця повість повторно вийшла, але з політичних
причин уже без імені перекладача (Київ-Одеса: «Молодий більшовик», 1937). У
своєму перекладі Ніковський здійснив спробу «зворотнього перекладу», зберігаючи
особливості Гоголівської мови у відповідності із «стилізаційним перекладом»,
відтворюваним у ті роки Володимиром Державиним. 1948 року з'явився ще один
переклад зроблений Антіном Хуторяном редакції 1842 року з невеликими правками
по «партійній лінії».
2003 року у видавництві
«Дніпро» побачив світ переклад канонічного видання Гоголя 1835 року, який
здійснив популярний український письменник Василь Шкляр. Цей переклад Шкляра
набув значного розголосу у суспільстві, але думки щодо нього розділилися.
Зокрема, переклад високо оцінили українські критики.
1. Переклад Леся Гринюка
(під псевдонімом Ст. Віль):
·
Микола Гоголь. Тарас Бульба (переклад з російської: Ст. Віль.
Коломия: «?», 1909. — 192 стор.
·
(перевидання)
Микола Гоголь. «Тарас Бульба». Переклад з російської: Ст. Віля.
Вінніпеґ: Канадійсько-Українська Видавнича Спілка. 1918
2. Переклад Миколи
Садовського:
·
Микола Гоголь. Тарас Бульба (переклад з російської на українську
Миколи Садовського за редакцією Івана Малковича та Євгена Поповича; пердмова Т.
Гундорова. Серія «Перлини світової літератури — студентам та школярям». — Київ:
«А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 1998. — 192 с.
·
Микола Гоголь. Тарас Бульба (переклад з російської на українську
Миколи Садовського за редакцією Івана Малковича та Євгена Поповича (Тарас
Бульба) та Максима Рильського (Ніч проти Різдва, Вій), Ілюстрації: Владислав
Єрко). Серія «Книги, які здолали час». — Київ: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2005. —
320 с. — I
·
Микола Гоголь. Повісті Гоголя. Найкращі українські переклади у
2-х томах. (Тарас Бульба ввійшов у 2-ий том) (переклад Миколи Садовського та
Максима Рильського за редакцією Івана Малковича та Євгена Поповича, Ілюстрації:
Кость Лавро, Владислав Єрко). — Київ: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2009. — 304 с. в
кожному томі.
3. Переклад Антіна
Хуторяна:
·
Микола Гоголь. Вибрані Твори (Сорочинський ярмарок, Ніч перед
різдвом, Тарас Бульба, Повість про те як посварився Іван Іванович з Іваном
Никифоровичом, Шинель, Ревізор, Мертві душі). Переклад з російської на
українську Антіна Хуторяна та К. Шмиговського. — Київ: Держлітвидав, 1948. —
528 с.
·
Микола Гоголь. Твори у 3 томах. Том 2: повісті, драматичні твори
(переклад з російської на українську А. Хуторяна (Тарас Бульба).— Київ:
Видавницво художної літературири, 1952. — 451 с.
·
Микола Гоголь. Тарас Бульба (переклад з російської на українську
А. Хуторяна, ілюстр. худож.: Є. Кибрика та ін., ред. В. Р. Лихогруд). Серія
«Бібліотека художніх творів для підлітків та юнацтва „Джерело“». 50000 прим. —
Київ: Молодь, 1969. — 126 с.
·
Микола Гоголь. Тарас Бульба (пер. з рос. Антіна Хуторяна; іл.
Андрія Говди). — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2012. — 120 с.
4. Переклад Василя Шкляра:
·
Микола Гоголь. Тарас Бульба (пер. з рос. В. Шкляра). — Київ:
«Дніпро», 2003. — 164 с. (текст паралельно українською та російською)
·
(перевидання)
Микола Гоголь. Тарас Бульба (пер. з рос. В. Шкляра).— Львів: «Кальварія», 2005.
- 100 с.
·
(перевидання)
Микола Гоголь. Тарас Бульба (пер. з рос. В. Шкляра). — Львів: «Кальварія»,
2007. - 104 с.
·
(перевидання)
Микола Гоголь. Тарас Бульба. Перша редакція. Переклад з російської: Василь Шкляр
// Микола Гоголь. Зібрання творів: у 7 т.: Т.7. Редколегія: М. Г. Жулинський
(голова) та інші. Київ: Наукова думка, 2012. - 376 с.: сс. 58-114.
·
(перевидання)
Микола Гоголь. Тарас Бульба (пер. з рос. В. Шкляра). — Львів: «Апріорі», 2017.
- 136 с.
5. Переклад Андрія
Ніковського (під псевдо А. Василько)
·
Микола Гоголь. Тарас Бульба: Переклад з російської: А. Василько.
Харків: Книгоспілка, 1930. ? с.
·
(перевидання)
Микола Гоголь. Тарас Бульба: збірка (пер. з рос. Андрія Ніковського, Лесі
Українки, Михайла Обачного та ін.). Серія «Шкільна хрестоматія». — Київ:
«Школа», 2009. — 384 с.
А книги
після закінчення карантину книги чекають вас в дитячих бібліотеках міста.
До зустрічі після карантину!
***
Розміщено на
сторінці блогу Відділу довідково-бібліографічних та інформаційних послуг
"КУ ЦМБС для дітей" м. Одеси “Бібліолоція”
Немає коментарів:
Дописати коментар