Неподалік від столиці України на високих
пагорбах Дніпра розкинулося мальовниче село Трипілля. Сто двадцять років тому
учений-археолог Вікентій Хвойка під час розкопок виявив у ньому залишки давніх
поселень. З'ясувалося, що понад сім тисячоліть тому тут жили люди. Вони
обробляли землю мотиками з каменю або рогу оленя. Урожай жали кам'яними
серпами, перемелювали кам'яними зернотерками. Тримали у домашньому
господарстві корів, свиней, кіз, коней. Полювали на диких звірів. З риб'ячих
кісток виготовляли речі домашнього вжитку - гребінці, голки для шиття.
Жили трипільці у землянках або в хатах з
дерев'яними плетеними стінами, обліпленими глиною. Покривали такі хати соломою
чи очеретом.
Особливого значення тогочасні трипільці надавали
гончарству. З глини виготовляли посуд - горщики, миски, глечики з тиснутим або
мальованим орнаментом, фігурки людей і тварин, прикраси.
Багато з того, що знали і вміли наші
далекі предки, успадкували українці. Наприклад, у нашому килимарстві,
гончарстві, різьбі по дереву, вишивках і писанках є візерунки, дуже подібні до
трипільських.
Трипільці обожнювали природу, з
особливою пошаною вклонялися богові Роду. Чимало слів української мови
пов'язані з іменем цього бога: народ, родина, рід, рідня...
Вчені стверджують, що у трипільців було
й письмо. Вони, зокрема, залишили нам цікаву письмову пам'ятку - хліборобський
календар. А ще, як вважають дослідники, саме тут було винайдено колесо. Цей
винахід згодом поширився Європою.
Біля Трипілля під час розкопок знайшли
великий межовий камінь, на якому було викарбувано тризуб. Отже, наш герб також
прийшов до нас із давнини. Знайдені в Трипіллі речі зберігаються зараз в музеї
села. Також тут встановлено пам'ятник Вікентію Хвойці - першовідкривачу знаної
нині на весь світ Трипільської культури.
#Бібліотека_філія_4
Немає коментарів:
Дописати коментар