Воїни степу – життя та звичаї козацькі

"Степ широкий – то мій сват,

Сивий коник – то мій брат"

Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, боронила свою землю і український народ від завойовників. Запорізька Січ уславилася іменами Дмитра Вишневецького, Богдана Хмельницького, Петра Сагайдачного, Івана Мазепи, Івана Сірка, Петра Дорошенко, Петра Калнишевського… Всі вони були сміливими, дисциплінованими, витривалими, гордими людьми.

16 жовтня в бібліотеці-філії №24 відбулася зустріч з учнями7-Б класу школи №110 «Воїни степу – життя та звичаї козацькі». Ця тема дуже зацікавила наших гостей, де вони дізналися про де які факти життя козаків:

Козаки поширювали про свою силу й непереборність неймовірні чутки. Казали, що серед них були «характерники», котрих ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні звичайна куля не брали.

У вільний від походів час запорозькі козаки любили, лежачи на животах, потеревенити, послухати розповіді інших, використовуючи при цьому носогрійки. Люлька для козака — перша справа.

Життя запорозького козака було перейняте своєрідним аскетизмом, жінок на Січ не допускали.

Вільний від походів час козаки заповнювали відпочинком, піснями, танцями, грою в карти.

Головне заняття козаків — військова справа. Вони не могли займатися ні землеробством, ні ремеслом регулярно, бо на це не вистачало часу.

Козаки після повернення з військових походів віддавали частину здобутого майна на церкву.

Певні святі і свята користувались у козаків особливою повагою. Це — Покрова Богородиці, яка відзначалася 14 жовтня, 19 грудня — Миколай, 21 листопада—Михайла.

Під кінець зустрічі учні згадали козацькі прислів’я:

Береженого Бог береже, а козака шабля

Куди козака доля не закине, усе буде козак

Хліб та вода – козацька їда

Козак не боїться ні тучі, ні грому та інші.

А ще підготували малюнки.

Україна – земля наших предків, прадавній край лицарства, відваги, козацької слави. І сьогодні ми переконалися, що ми є нащадками нашого славного роду і що козацькому роду не буде переводу.