Скільки
їх в році тім сорок п'ятім?
Не
дожили до травня весни
Про
дитинство своє, що розп'яте,
Пам'ятатимуть
діти війни.
Друга
світова війна - одна з найстрашніших в
історії людства. Вже 72 роки, як вона
завершилась перемогою. З кожним днем
стає все менше тих, хто може розповісти
про героїчні і, одночасно, трагічні
події того часу. Тому якомога частіше
нам треба звертатися до безпосередніх
свідків війни.
10
травня до старшого відділу бібліотеки
№37 завітали підлітки 8-
го класу 12-ї школи на зустріч з дітьми
війни Коробко Т. Н. і Яценко В. І. Ці
привітні бабусі зі сльозами на очах
згадували своє дитинство, обпаленє
війною, яке пройшло в рідній Одесі. Учні
у відповідь з вдячністю прочитали вірші
про Перемогу.
А
11-го травня до розповідей Віри Іванівни
та Тамари Нікіфорівни приєднався Лев
Миколайович Мітрофанов, зі своїми
цікавими історіями про блокаду Ленінграду,
в якій пройшло його дитинство, та
спогадами про криваві бої на Дніпрі, в
яких брав участь його батько. Головним
побажанням усіх трьох гостей дітям було
рости у мирі та злагоді, і ніколи не
дізнатися що таке війна насправді.
Зворушливі розповіді про минуле справили
на учнів 3-го класу 48-ї школи неймовірні
враження: для кожного з гостей діти
виразно прочитали вірші, сказали теплі
слова вдячності, щирі привітання та
побажання. Зал прикрасили малюнками
дітей, які наприкінці заходу подарували
разом їз квітами гостям. На
прощання всі разом заспівали незабутню
"Катюшу".
Не
менш цікаво пройшов святковий захід і
у бібліотеці-філії №40 до якої прийшли
учні 17-ї школи. Лунали вірші, присвячені
героям, діти розповідали про своїх
родичів, які воювали, подивились слайд-шоу
о Нерубайських катакомбах та партизанах
Одеси. На дворі пройшов конакурс малюнків
на асфвальті до Дня Перемоги.
Немає коментарів:
Дописати коментар