Однією з провідних тем творчості українського письменника Володимира Сосюри є тема кохання. Справжнім поетичним шедевром його інтимної лірики є вірш, який я пам'ятаю ще зі своїх шкільних років, “Так ніхто не кохав” (1922). Ліричний герой настільки романтизує своє почуття, що воно за глибиною і щирістю здається йому єдиним за всю історію людства:
Так ніхто не кохав.
Через тисячі літ
Лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі,
І земля убирається зрання…
Тож саме в день закоханих буде дуже доречним прочитати саме цей вірш Володимира Сосюри.
Ласкаво запрошуємо до філіалу бібліотеки №4.
Немає коментарів:
Дописати коментар