Одне з найпоетичніших українських свят – Івана Купала, яке відзначають 7 липня. За церковним календарем це Різдво Івана Хрестителя, але ще за дохристиянських часів слов’яни відзначали цієї пори свято Купайла, тобто Сонця.
У день Івана Купала намагалися зцілюватися росою, що, як вірили, набувала магічних властивостей. Для цього треба було встати якомога раніше та пройтися босоніж росяною травою. На Івана Купала збирали лікарські трави. Вважали, що найбільшої цілющої сили купальська трава набирає до сходу сонця,отож мовиться: «Хто рано встає, тому Бог дає!».
Головною розвагою вечора на Івана Купала є стрибки через багаття. Якщо стрибнути найспритніше, то матимеш гарне здоров’я; коли вдало перескочать через полум’я закохані,вони скоро поберуться. А якщо вскочити у вогонь – біди протягом року не уникнути.
Існує повір’я про цвіт папороті, котрий нібито з’являється в купальську ніч. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила, але той, кому це все ж таки вдається, набуде здатності бачити скарби, приховані в землі.
У філії бібліотеки №10 відбулося фольклорне свято, присвячене Дню Івана Купала. Усі читачі активно прийняли участь у майстер-класі по плетінню віночків, дізналися багато цікавого про народні звичаї. Хлопчики принесли Марену, а потім її прикрасили квітами. Дівчатка водили хоровод, співали купальські пісні, а в ролі Русалки виступила активістка бібліотеки Корнійчук Ірина. Маленька читачка Узун Софія розповіла вірш про купальські свята. Читачі-діти разом із батьками знайомились із тематичною літературою, щоб краще зрозуміти світ народної фантазії та мудрості.
Немає коментарів:
Дописати коментар