15 лютого відзначають скорботний День пам’яті воїнів - афганців. Щороку в цей день схилятимуть знамена над полеглими, подаватимуть на службу Божу за тих, що загинули, щороку в цей день лунатимуть скупі тости тих, хто вижив. Вони згадуватимуть військову дружбу, людську честь і мужність побратимів, які вірно і чесно виконали свій військовий обовꞌязок, а насправді, як виявилося злочинні накази радянського керівництва.
У 1979 році для тисяч наших солдат, їхніх батьків та матерів, дружин, дітей розпочалася жорстока, кривава війна в Афганістані. Чужа непотрібна війна. Тривожні дні чекання, безсонні ночі та тривоги, посивілі батьки, і не було спокою всі 10 років афганської війни, яка тривала вдвічі довше, ніж Друга світова війна.
На прохання вчителів бібліотекарі філії №8 провели позаплановий захід у школі №18 з учнями 7-8 класів. Діти дізналися про події та героїв цієї страшної війни.
Хотілося б, щоб поезії, пісні, розповіді, спогади, вистраждані в Афганістані і про Афганістан, пройшли крізь їхні юні серця, адже найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Ми повинні пам’ятати тих, хто її пережив, і тих, хто недожив, недоспівав, недокохав.
…І голови схиліть в скорботі вічній
За тих, кого убив Афганістан,
Чиї він душі зранив і скалічив.
О, Україно! Ніжно пригорни
Усіх живих синів своїх, як мати,
Щоб ми уже не бачили війни,
Не чули щоб ніколи звук гармати.
Немає коментарів:
Дописати коментар