«Поезія Шевченка – то музика народної душі»

У неволі без забав

Ріс малий хлопчина,

Славним він поетом став

Сонцем України!

4 та 6 березня в бібліотеці № 37 відбулося свято – літературний п’єдестал до 200 – річчя з дня народження великого українського поета.

 «Все йде, все минає» - сказав Тарас Шевченко, але сам він залишається безсмертним. Ім’я цієї людини є уособленням не переробної волі, сили духу, пророчого дару.Поетична спадщина Шевченка – це чисте джерело, що живить цілі покоління. Його славні твори кликали до боротьби за волю. Мріяв поет про прекрасне майбутнє трудящого люду.

Однією з поезій, в якій змальовується жахливе сучасне та щасливе майбутнє є вірш «Сон» («На панщині пшеницю жала»).  Читачі-учні 4-В класу ОЗОШ № 48 інсценували цей вірш і переконалися  в тому , що кріпаки могли бути щасливими лише в короткочасному сні.

 

Багато віршів Т. Г. Шевченка покладено на музику. Це: «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Тече вода з-під явора», «Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати», «Якби мені черевики», «Сонце заходить» та інші. Учні 4-А ОЗОШ № 48 декламували ці вірші та прослухали аудіо записи пісень в народному стилі та в сучасній обробці.

  

Діти вшановували Великого Кобзаря  хвилиною мовчання та запалили

Свічки Пам’яті.