А хустка в нас завжди була в пошані – У літню спеку й люті холоди. Їх гарно так замотували пані, Як йшли до церкви, вдома, та й завжди. А літню хустку часто вишивали, Щоб гарною на голові була. І хустка людям щедро дарувала Свій захисток від сонця і тепла. Якщо пісня – душа народу, а танок – його характер, то народний одяг – це його зовнішність, приваблива і яскрава, вишукана і вибаглива. На щодень і на урочисті події, для першого побачення і для родинного свята – хустка була особливим вбранням українок. В ній поєднувались стримані кольори та витончені малюнки, яскраві барви та ніжні візерунки, що підкреслювали ніжність та вишуканість українок, їх природну красу. Українки завжди носили хустину, закривали волосся, але не обличчя – волелюбність у нас в крові. Сьогоднішні хустини – стильні, лаконічні, волелюбні, і, водночас, тендітні, граціозні, неповторні, вже навіть стали світовим трендом! Маленькі читачі філіалу бібліотеки №4, вихованці ДНЗ "Зірочка" взяли участь у всеукраїнському флешмобі до дня української хустини. А ще в бібліотеці №4 є книги, з яких можна дізнатись про звичаї і традиції українців, про українське народне вбрання, зокрема і про хустини українок. Чекаємо вас, любі читачі, в бібліотеці.
Немає коментарів:
Дописати коментар