Олександр Олесь (літературний псевдонім О.І. Кандиби) народився у грудні в містечку Білопілля на Сумщині. Батьківський рід походив з чумаків, материн - з кріпаків. Дід майбутнього поета торгував рибою, а батько працював на рибних промислах в Астрахані, де і втопився у Волзі. У рідному містечку Олесь навчався спочатку в початковій школі, потім - у двокласному училищі. Як людина і художник слова О. Олесь зростав і виховувався на вольовому прикладі матері, природній мудрості дідуся Василя, народній пісні моралі художній філософії "Кобзаря" Т. Шевченка. Мріялось і про гімназію, та в матері не вистачало на навчання в ній коштів. Учень Кандидат мусив займатися репетиторством, даючи селянському хлопцеві уроки з арифметики. Бувало, що, замість математичного розв'язання, Олександр учив його складати вірші. У стінах Дергачівської хліборобської школи Олександр починає друкувати вірші в рукописному журналі "Комета", який він випускав з відомим у майбутньому російським письменником К. Треньовим. Вирішальним у творчій біографії О. Олеся був 1903р., коли йому пощастило стати студентом Харківського ветеринарного інституту і побувати на відкритті пам'ятника І.П. Котляревському. Глибоке переосмислення долі української мови і літератури відбулося саме у Полтаві під час урочистостей. Атмосфера сприяла творчому окриленню. Його літературний дебют - диптих "З пісень молодості" передав до збірника "Багаття" в Одесі. Талант О.Олеся розвивався по висхідній. О.Олесь, складаючи свої вірші-пісні, прагнув вигравати їх на музичних інструментах - арфі, лірі, кобзі, які були у великій злагоді з його музою. Сьогодні ми можемо назвати понад 80 відомих композиторів, а серед них - і російські, і білоруські, в французькі, і чеські, які клали Олесеві рядки на музику, створивши більше двох сотень музичних творів різних жанрів. Це солоспіви, хори, опери, пісні для дітей. Неповторний Олесь у морських пейзажах. Після Л.бУкраїнки він є одним з найкращих поетів-мариністів. Море і море! Блакить і блакить... Крил мені, крил! щоб туди полетить! Чайкою в небі над морем спинитись, Дихають і в далеч за обрій дивитись. Вільнелюбний патріотизм Олеся сягав шевченківських вершин у його любові і ненависті: Для всіх ти мертва і смішна, Для всіх ти бідна і нещасна, Моя Україно прекрасна, Пісень і волі сторона. Кривава громадянська війна гнітила душу Олеся-інтелігента. І Олесь у лютому 1919р. виїздить до Будапешті. Не сподівався, що це назавжди. У Києві лишилась дружина з сином, за якими сумує. Олесь переживає кризу: боїться, що як поет відстав від того, що вже є на Україні. У тяжкі 1919 -1922 р.р. О.Олесь разом з А. Крушельницької збирає кошти на допомогу голодуючим України. Жахливі картини голоду на Україні О.Олесь передав у циклі "Голод", що ввійшов до збірки "Кому повім печаль мою..." На чужині поет жив Україною, марив рідною землею, до останніх днів вважав себе її сином, сподівався на повернення. Чималий внесок О.Олеся у розвиток драматургії для дітей. У ці роки він плідно працює над інсценізаціями народних і класичних казок, творить і власні драматичні сценки. Схвальну оцінку одержали його переклади "Пісні про Гайавату" Г. Лонгфелло, казок Г. Гауфа, арабських казок тощо. Чутливий до всіх форм насильства, поет основну загрозу світові вбачає у фашизмі. В останні роки життя в його журбу, втратою сина - поета і археолога О.Ольжича, що в червні 1944р., на 36 році життя загинув у концтаборі Заксенхаузен, вплелися сонячні промені різного кохання до М. Фабіановаї, але 22 липня1944р. О. Олеся не стало. Його поховали на празькому Ольшанському цвинтарі. Лебединою піснею Олеся-лірика можна вважати його збірку "Цвіте трояндами...", видану в Празі. У період між Першою і Другою світовими воїнами О. Олесь був найбільшим поетом української діаспори, співцем долі і недолі не лише еміграції, а й усього українського народу.
Любі читачі! Пропонуємо вашій увазі книги О. Олеся в нашій філії бібліотеки 4.
Немає коментарів:
Дописати коментар