"Ти знаєш, що ти – людина?" Василь Симоненко

 Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

8 січня у стінах бібліотеки №39, що на Варненській, 12/4, відбувся захід, присвячений 90-річчю з дня народження Василя Андрійовича Симоненка – поета, який став символом моральної незламності, щирої любові до України та віри у людську гідність. Творчість Василя Симоненка – це голос українського шістдесятництва, сповнений глибокого осмислення людського буття, любові до рідної землі та болю за долю безталанного народу. Його вірші – це не лише роздуми про власну долю, а й запитання до кожного: "Хто ти? Яке твоє місце у світі?". Провідною темою творчості поета стала любов до України, яку він передавав через глибокі образи, проникливі роздуми та щиру емоцію. Його поетична спадщина, сповнена жанрового багатства – вірші, сонети, байки, сатиричні казки, новели, – є живим прикладом органічності та майстерності. Сатира та гумор у його творах не поступаються ліричності, а викривальна поезія продовжує традиції Тараса Шевченка. Симоненко залишив по собі не лише поетичний спадок, а й заповіт – берегти мову, любити свій народ і завжди залишатися Людиною. Його слова сьогодні, як і десятиліття тому, запалюють у серцях вогонь і надихають: "Жити спішити треба, Кохати спішити треба — Гляди ж, не проспи!" Тож нехай поетичний промінь Василя Симоненка продовжує сяяти в українській літературі, освітлюючи шлях до правди, краси і любові.

 

В бібліотеці-філії № 37 зібралися учасники групи «ІБІС», щоб вшанувати його пам’ять і зануритися у світ його неповторної поезії на літературному вечорі «Життя, мов спалах блискавки».

Бібліотекарі Тетяна Паніна та Лариса Решетняк створили атмосферу тепла і натхнення, знайомлячи гостей із життєвим і творчим шляхом поета. Зустріч стала святом слова й думки, де звучали вірші Симоненка, сповнені любові до України, мудрості та пристрасті.

Присутні із задоволенням брали участь у літературних розвагах: ланцюжковому читанні віршів, спробах римування, дешифруванні назв творів і розгадуванні кросвордів. Ці активності супроводжувалися візуальними й музичними проекціями, що переносили слухачів у світ поезії Василя Симоненка. 

Особливо зворушливо прозвучали його відомі вірші «Лебеді материнства» та «Україні». Вони відкривали перед молоддю глибину патріотизму, любові до рідної землі та народу. Рядки поета «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину» знайшли особливий відгук у серцях слухачів, адже вони залишаються актуальними й сьогодні. 

Цей вечір став яскравим свідченням того, що поезія Василя Симоненка — це незгасний вогонь, який продовжує зігрівати душі й надихати на любов до України.