Ship-travel: «На хвилях хоррору» (за книгою Стіва Альтена «Мегалодон»)

13 березня у бібліотеці-філії №40 відбувся захід присвячений книзі Стіва Альтена «Мегалодон». Бібліотекар Руденко Юлія разом з відвідувачами дискутували хто такий мегалодон, що означає назва, та що ми знаємо про цю тварину. Які причини призвели до вимирання доісторичної риби і чи справді вона зникла. Захід проходив у межах проєкту «Книга в кадрі». Активний діалог з учасниками заходу допоміг цікаво на докладно подати невідомі факти про існування доісторичного монстра.

Як багато ми знаємо про цих гігантських хижаків стародавніх морів? Дослідники вважають, що мегалодони вимерли приблизно 2,6 млн років тому - десь тоді, коли, почав формуватися вид сучасних білих акул. Гігантська доісторична акула мегалодон наводила жах на мешканців океану у пліоцені та міоцені. Вона харчувалася як іншими рибами, так і ссавцями. Маючи величезний розмір, мегалодон міг успішно полювати на найбільшу здобич, зокрема на китоподібних. Довжину тіла мегалодона можна лише приблизно оцінити за розмірами його зубів та хребців. Більшість з того, що нам відомо про цих риб, вдалося встановити за зубами - це чи не єдині рештки, які від них лишилися. Довжина їхнього тіла, за припущенням палеонтологів, була від 13 до 18 метрів - як лондонські двоповерхові автобуси. І хоча це суттєво більше від розмірів нинішніх білих акул, це все ж не гігантські 25-метрові створіння, як їх зобразили творці фільму.

Величезні розміри мегалодонів дуже вразили дослідників, адже такі великі створіння мусили весь час перебувати у пошуках їжі.

Тому, навіть якби ми жили в один час, то невеличка "закуска" у вигляді людини навряд чи б в очах мегалодонів була вартою того, щоб витрачати на неї багато сил. Немає свідчень того, що саме розміри мегалодонів стали причиною їхнього вимирання, однак їжа майже напевно була одним з чинників зникнення цих риб. 2,6 млн років тому рівень світового моря швидко змінювався, що впливало на прибережні екосистеми, де жили гігантські акули.

Протягом кількох мільйонів років зникло близько 36% акул, черепах, морських птахів та морських ссавців.

Мегалодони були останнім видом гігантських акул, яких наслідували вже менші та більш рухливі мисливці, такі як великі білі акули.