Свідок часів: «Обличчя української історії – Ярослав Мудрий»

 Вшанування пам’яті видатних історичних постатей відіграє важливу роль у формуванні національної свідомості та утвердженні ідентичності. Ярослав Мудрий, великий правитель Київської Русі, є однією з таких постатей, чия слава перейшла через століття і залишається важливою частиною спадщини української культури. Щоб висловити вдячність та визнання його внеску у розвиток нашої держави, численні міста та установи названі на його честь.

2 лютого бібліотекар філії №40 Юлія Руденко разом з учнями 5-А класу ліцею №17 дізналися, що зробила для своєї держави ця людина. Діти ставили питання, та висловлювали свою думку, за що Ярославу дали таке прізвисько, та ще не одне. Князь Київської Русі Ярослав Мудрий неспроста заробив таке грандіозне прізвисько.

Ярослав Мудрий дбав про розвиток культури народів країни. За його правління у великих містах держави відкривалися школи, створювалися місця, де переписувалися книги. Князю належить ідея побудови Софіївського Собору.  Храм Святої Софії став своєрідним вищим навчальним закладом. У його школі здобували освіту діти з кращих боярських родів.

Також при Ярославові значно розширився Київ. За свідченнями тогочасних істориків, місто стало за красою суперником Константинополя. Площа території міста збільшилася у 7 разів. За наказом князя були зведені Золоті Ворота – парадний в’їзд до Києва, оздоблений дорогоцінними металами та камінням. Дружина правителя – Інгігерда на свої кошти збудувала та утримувала храм Святої Ірини.

Ярослав Мудрий зробив для Київської Русі багато доброго й важливого. Він став лідером нації та могутнім володарем однієї з найбільш розвинених країн Європи того часу. Більша частина діянь князя пережили свій час. Його спадком стали літописи й закони, добре налагоджені зв’язки з країнами Європи.