Голокост – це світова трагедія, яку не загоїть час. Масове знищення євреїв і циган стало одним з найстрашніших уроків історії. Голокост – приклад геноциду, свідомого вбивства великої групи людей, включаючи й дітей, тільки тому, що вони належали до іншої національності, раси чи релігії. Нацисти вважали, що світ поділений на окремі раси й що одні з цих рас перевершують інші. На їхню думку, німці були представниками вищої «арійської» раси, а «єврейська раса» була найнижчою та найнебезпечнішою. За словами нацистів, євреї становили загрозу, яку потрібно було усунути з німецького суспільства, в іншому випадку «єврейська раса» назавжди зіпсує і знищить німецький народ.
Чи повинні діти знати про цю
трагедію? Таке питання поставили бібліотекарі філіалу №37. Дітям з дитинства
потрібно прищеплювати поняття дружби, взаємоповаги, толерантності, щоб вони не
були байдужими до чужих проблем і трагедій.
Дітки старшої групи дитячого садочка № 42 добре засвоїли ці правила та
зрозуміли чому цей день 27 січня ми повинні пам’ятати та вшановувати тих, хто
став жертвами антисемітської політики німецької нацистської партії на чолі з
Адольфом Гітлером, що призвела до загибелі 6 мільйонів людей.
Гарним прикладом стала історія
німецького хлопчика Бруно героя книги Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі».
Бруно, не дивлячись на те, що він був сином коменданта концтабору «Освенцим»,
подружився з єврейським хлопчиком Шмулем, який знаходився в цьому таборі. Ця
історія закінчилась трагічно, але вона повчальна для дітей і для дорослих того
часу і не є виключенням і сьогодні.
На завершення нашої зустрічі, ми
порадували малечу книгами-новинками.
Немає коментарів:
Дописати коментар