Прихід весни був святом для наших предків. Весну зустрічали радісно і пишно: з танцями, піснями, іграми. Та раділи кожному її прояву: прильоту птахів, цвітінню природи, теплу.
Своїми піснями люди зверталися до сонечка, щоб воно вийшло, краще гріло, щоб розтанули сніги, зазеленіли трави, заквітали квіти.
Вийди, вийди, сонечко
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко
Ці пісні називаються - веснянками. Веснянка - це прадавній духовний витвір нашого народу. Назва «веснянки» об’єднує всі пісні, які співають на вулиці від ранньої весни аж до зелених свят.
На 21 березня, на день весняного рівнодення, випікали обрядове печиво – жайворонків, яке діти носили селом примовляючи:
Летіть, жайворонки, в рідну сторонку
Летіть, соловейки, на нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки, до своєї домівоньки.
Зустрічати весну, заспівати веснянки, та зіграти в дитячу гру «Подоляночка» зібралися у бібліотеці №21 учні 3-Є класу ліцею № 81. Діти весело провели час, ліпили «жайворонків» та дізналися багато цікавого з життя прадавніх слов’ян.
А маленькі читачі перших класів, які відвідують гурток «Чомучки», читали вірші про весну та зробили яскраві букети, які подарують своїм мамам та бабусям.
Немає коментарів:
Дописати коментар