Я знаю: мова мамина – свята.
В ній вічний, незнищенний дух свободи.
Її плекали душі і вуста
Мільярдів. Це – жива вода народу.
(А.Адаменко)
6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.
Нестор-Літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбувалися на його очах.
Преподобного Нестора-Літописця вважають батьком української історії та словесності.
У кожного народу є своя мова. Вона для нього найрідніша і найдорожча. Наша рідна мова – українська. Тільки українська земля могла народити таку дивну, чарівну і мелодійну мову, мабуть тому, що в нашому краю живе сама краса і казка.
Рідна мова – та, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
Наші читачі, учні школи №110 завітали до бібліотеки-філії №24, щоб разом відсвяткувати цей день. Діти читали вірші, співали пісні та приймали участь у різних змаганнях.
А ще наші читачі Денисенко Артур та Марценіцина Маргарита створили невеличку виставу за казкою «Котик і півник».
Немає коментарів:
Дописати коментар