Книги - кораблі думки!

 І знову "Вітаємо з ювілеєм!".

Шановні читачі, дитяча бібліотека 22 представляє книжкових ювілярів травня.

Михайло Стельмах народився 24 травня 1912 року на Вінниччині в родині хлібороба. Змалечку йому привали почуття щирості, любові та людяності. Ще з дитячих років він з жадністю поглинав усі книги, що були вдома та в місцевій бібліотеці.

У дитинстві дуже любив читати. Найбільше його захопили дві книжки - "Кобзар" Тараса Шевченка і "Тарас Бульба" Миколи Гоголя. До школи пішов у 9 років, одразу до другого класу.

Навчаючись у Винницькому педагогічному інституті Михайло робить перші літературні кроки. За редакцією А. Малишка виходить його збірка "Добрий ранок".

В роки Другої світової війни служив на фронті в ролі військового кореспондента. У воєнний період зав'язується дружба з М. Рильський, який стає його наставником та прикладом для наслідування. За його допомогою виходять дві збірки фронтових віршів - "Провесінь" та "За ясні зорі".

У Михайла Стельмаха була чітка громадська позиція - він виступав за мир. Саме тому був обраний делегатом Асамблеї ООН від України.

Він входив до Спілки письменників України. Окрім поезії та прози він займався написанням п'єс та сценаріїв для фільмів.

Стельмах був дослідником -фольклористом, збирав народну творчість ще з студентської лави. А під час вчителювання разом зі своїми учнями підготував чотири збірники українських народних пісень, оформивши це візерунками традиційної вишивки.

"Старий і море" - короткий роман-притча американського письменника Ернеста Хемінгуєя, виданий у 1952 році.

В основі роману розповідь про кубинського рибалку Сантьяго, його боротьбу з гігантською рибиною, що стала найбільшою здобиччю з його життя. Хемінгуєй присвятив книгу своєму видавцеві Чарлзу Скрібнеру та літературному редакторові Максвеллу Перкінсу.

У 1953 році за свою повість Ернест Хемінгуєй отримав Пулітцерівську премію. У 1954 році - Нобелівську премію з літератури.

Видавництво Scribner's на першому варіанті суперобкладинки назвало повість "новою класикою", а багато критиків прихильно порівнюють їх з "Ведмедем" Вільяма Фолкнера і "Мобі Діком" Германа Мелвілла.