Немає людини, яка була б байдужою до моря. У гуркоті розлючених водних валів, що з великою силою б’ються об скелі, в шумі білосніжного прибою, що котиться до берега, в шелесті мирних хвиль ліниво що злизують пісок пляжу, чути таємницю.
Легкий вітерець шепоче про таємниці моря, чорноморські вітри співають про них різними голосами. На всіх румбах вони приносять нам пісні моря.
Одного разу почувши голоси моря, людина прагне знову і знову повернутися до нього. Важко відповісти на питання - чому тягне до моря? Напевно, берег - це все, що тобі дорого, а море - це все, чим ти живеш.
Важко уявити, що 8000 років тому Чорне море було гігантським прісноводним озером, схожим на Каспійське море. Коли потужний землетрус розколов сушу, утворилася протока Босфор у Туреччині. Вона з’єднала озеро із Середземним морем, й ось тоді, сюди ринули потоки морської, солоної води.
Чорне море вперше згадується в документах V століття до нашої ери. Ясон та аргонавти саме по чорному морю йшли до Колхіди за золотим руном.
Давньогрецька назва моря – Понт Аксинський, що означає «Негостинне море». Море було назване так через труднощі з навігацією. Пізніше, після вдалого освоєння берегів грецькими колоністами, море стало називатися Понтом Евксинським – «Гостинне море».
За однією з версій, що море назвали Чорним через жахливі шторми, під час яких вода в морі темніє. Хоча, це буває дуже рідко.
Останніми десятиліттями дедалі частіше лунають голоси рибалок, які нарікають на збіднення вилову. Знайти відповіді на їх запитання спробували вчені. Вони встановили, що в гирлі Дунаю з’явилися заморні зони: тут гинуть риби, мідії, водорості. Це пояснюється тим, що річкові води несуть у море отрутохімікати і добрива, змиті з полів, нафтопродукти, що потрапили у воду під час їх перевезення, промислові та побутові стоки великих і малих міст. Природне очищення води вже не спрацьовує. Бракує кисню.
Тільки припинення забруднення моря в наслідок діяльності людини може врятувати водойму від загибелі.
Немає коментарів:
Дописати коментар