Колись жодна українка не уявляла своє святкове вбрання без вінка, і він був для жіноцтва не просто аксесуаром, а символом, мовою. Вінок, вважали наші пращури, – друга мова дівчини, відверте висловлювання настрою, стану, вираження дівочих прагнень і сподівань за допомогою квітів. І от факти про нього, які зібрали бібліотекарі філії 4, дуже цікаві. Квітів у вінку могло бути не більше дванадцяти. Кожна мала своє значення, як от: мак – символ родючості, молодості, мрій, волошки – символ людяності, соняшник – символ вірності та відданості. У цьому ряду багато інших рослин, але найбільш вагомим завжди був барвінок. Він промовляв про безсмертя душі, а також про справжнє невмируще кохання. До штучних квітів у вінках в різних регіонах ставилися по-різному. В одних категорично відкидалася навіть думка про них: вважалося, що нежива квітка у віночку несе погану енергію; в інших вони були поширені в зимовий період. Але особливою любов’ю користувалися квіти, вилиті з воску і перемежовані живим барвінком, що прикрашали зазвичай голівку нареченої. Вінки зі стрічками були виключно дівочим елементом вбрання і символом досягнення шлюбного віку. Ні маленькі дівчатка, ні заміжні жінки вінок зі стрічками не носили. Стрічки повинні бути трішки довші, ніж коса дівчини, щоб захистити найцінніше дівоче багатство - волосся – від стороннього ока. Блакитну стрічку чіпляли лише в єдиному разі: вона свідчила про те, що дівчина – сирота, і слугувала запорукою співчуття і благодійності оточуючих.Тепер блакитні стрічки майже завжди присутні у вінках – просто тому що не знають історії.
А щоб бути більш обізнаними в історії, традиціях, звичаях українців та передавати свої знання наступному поколінню потрібно читати книги.
До зустрічі в бібліотеці-філії 4 після карантину!
#тиждень_дитячої_книги2021
Немає коментарів:
Дописати коментар