У пошуках Івана Сили (50 р. від дня народження О. Гавроша)

 "Головне для мене - розказати цікаву історію."

О. Гаврош

 Гаврош Олександр Дюлович - журналіст і письменник, автор пригодницьких повістей і п'єс для дітей, а також поезії і прози для дорослих.

В 2007 року дебютував як дитячий письменник, написавши про життя відомого закарпатського атлета та боксера Івана Сили ("Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу").

Для юних читачів дитяча бібліотека №22 пропонує цікаві факти із життя легендарного Івана Сили, якій об'їздив 64 країни світу.

Майбутній силач народився у 1899 року в родині Федора Фірцака в селі Білки на Іршавщині. У батьків було десятеро дітей. Його дід Іван Вільхович у лісі вбив ведмедя поліном, за що в селі його прозвали Силою.

Підлітком Іван пожалів корову і, впрягтись до плуга, сам зорав поле. Коли телиця пошкодила ногу, хлопець приніс її додому на плечах.

Щоранку снідав яєчнею із 40 яєць.

Міг спокійно тримати на витягнутих руках 30-літрові чавунні бідоні з молоком.

Міг зрушити з місця дерев'яну хату.

Здійснив втечу із в'язниці, вирвавши грати.

Першим спортивним поєдинком для закарпатця став бій із мандрівним силачем Вілетом. Бій для Вілета скінчився трагічно, його забрали на носилках. Однак тоді Івана помітив тренер Ондржей Нейман. Фірцак називав його, "паном професором". Юнак тренувався із 25-кілограмовою гирею. Не тільки носив її вдома у дворі, а і їздив із нею трамваєм.

На чемпіонаті з важкої атлетики у Чехословаччині підняв вагу 150 кг і здобув золоту медаль. Став першим вантажником в історії чехословацького спорту, що виграв першість республіки. Тоді йому виповнилося 23 роки.

У "Герцферт-цирку" Іван став зіркою арени. Тут українець виконав відомі номери: "Груди замість ковадла" - брилу трощили молотом на його грудях; "Зуби мамонта" - Фірцак прибивав долонею дубову дошку до столу, використовуючи 20-сантиметрові цвяхи; після того, як кілька осіб не могли її відірвати, він прикладав хусточку до голівок цвяхів і витягав їх зубами; "Залізне серце" - триметрову рейку клав собі на плече, четверо асистентів звішувалися на неї, пробуючи її зігнути. Коли їм цього не вдавалося, він руками вигинав із неї серце. У Відні цупив зубами платформу з меблями, а в Женеві загальмував руками дві машини. Перед президентом Чехословаччини Фірцак показав номер "Шія під штрекою" - десятеро чоловіків згинали на карку Івана залізничну рейку, коли той лежав на столі.

У США Сила виконав рекламний трюк: ліг на землю й легкове авто переїхало йому через горло. Фотокартка цього номера обійшла чимало американських газет.

Після місячних гастролей "Герцферт-цирку" в Лондоні королева Британії запросила гостей показати програму у п'ятитисячному залі цирку Тауер. Тут Іван тягнув ланцюгом вантажну машину, наповнену людьми.

В Іспанії брав участь у кориді, під час якої голіруч переміг бика, звалив його на плечі та відніс до найближчого ресторану.

Виграв бій із японським борцем Токедзо, на 20 кг важчим.

Після повернення в рідне село про нього вигадували різні небилиці. Зокрема, жінки боялися з ним зустрічатися, бо, мовляв, йому сам чорт допомагає.

До самої смерті в 1970 році Іван Фірцак мав славу народного кумира.