Що об`єднує
сатиро-гумористичний журнал і гірський
курорт у Карпатах, м`яку іграшку, першу
виставу українського театру ляльок та
українську відповідь покемонам?
Лис Микита!
От-от, самий
рудий, хитрий, хвостатий, який ще колись
собі на був навіть фарбованим і якому
вже виповнилось цілих 130 років.
Вік живих
лисиць куди менший: п`ять-сім років на
волі,і двадцять-двадцать п`ять у зоопарках.
А от скільки років казковій лисичці-сестричці
та іншим рудим шахраям підрахувати
важко. Адже вони з`явилися на світ ще у
часи Езопа, помандрували у казки різних
країн, від Європи до Індії,отримали
літературну прописку та паспорт у
Середньовічній Франції(Ренар)та
Німеччини(Рейнеке). І, нарешті ,в
українській літературі опинився Лис
Микита. Схожий і водночас несхожий на
своїх побратимів.
Було
це приблизно в 1870 році… Саме тоді до рук
учня 4 класу Дрогобицької гімназії
Іванові Франку потрапив «Рейнеке-Фукс»
-віршована казка Йоганна Гете із чудовими
ілюстраціями Каульбаха. Вона захопила
хлопця так, що той не випускав її з рук
навіть на уроках і від усієї душі сміявся
над витівками хитрого Лиса.
Книгу
відібрали, а читачеві дісталося на
горіхи, проте згодом вчитель змилувався,і
повернув її Іванові. Про це згадував
колишній однокласник Франка, додавши,
що вже тоді майбутній класик української
літератури замислив казку про лиса
Микиту і підбирав імена для тварин-персонажів
поеми. Що ж, багато вигадок приходять у
голову чотирнадцятилітнім хлопчакам,
але про цю Франко не забув і через
двадцять років з`явилася
казкова поема «Лис Микита».
Бібліотекарі-філії
№10 представили книгу-ювіляр у дитячих
закладах –НВК №187 та ДНЗ №21.Малеча
зраділа гостям із бібліотеки,оскільки
презентація книги супроводжувалась
веселими іграми,а яскраві ілюстрації
книг давали можливість згадати дітям
знайомі казки,де головною героїнею є
лисичка.
Немає коментарів:
Дописати коментар