Найкращим
наш театр здається,
Поки
живуть в серцях людей
І
Кропивницький, й Заньковецька.
І кожен
славний корифей!
Театр – особливий
і прекрасний світ. Дивлячись на сцену,
забуваєш про все: про декорації,
освітлення, акторів – тут поринаєш у
зовсім інший світ, той, що існує лише на
сцені, стаєш свідком чудового процесу,
коли літературний твір оживає у сценічних
образах. Театр вчить бачити прекрасне
в житті та людях.На зустрічі, яка відбулася у філії №24 з учнями ОЗОШ№ 110 наші читачі ознайомилися з історією створення українського професійного театру, його засновниками.
Ми маємо феноменальний випадок в історії світової культури, коли, жертвуючи за для розпочатої справи маєтками, нехтуючи кар’єрою, здоров’ям, а деколи й свободою, театральні діячі творили добро – зводили храм мистецтва. Ті, кого називають корифеями українського театру, маючи дворянське походження і не аби які інтелектуальні здібності, могли б у славі і розкоші працювати артистами Імператорського театру. Та ці талановиті люди обрали шлях служіння рідному народові. Всупереч обставинам, ніхто з них не зрадив своїх ідеалів, незважаючи на злидні, переслідування й життєві випробування. Для зустрічі діти підготували розповідь про Марію Заньковецьку, якої у цьому році виконується 165 років і яку називають легендою української сцени.
Бібліотекар Чухрієнко І.С. доповнила цю зустріч розповіддю про видатного актора Одеського академічного театру музичної комедії – Михайла Водяного, ім’я якого носить цей театр. На зустрічі учні читали вірші та співали українські пісні. Сподіваємося, що мабуть хтось з них буде відроджувати славу своїх славетних попередників.
Немає коментарів:
Дописати коментар