Хліб у звичаях українців

Хліб українці називають «святим», «Божим даром», «батьком», «годувальником», «головою», «розпорядником». Без хліба в Україні не обходиться жодна важлива подія.

В обрядах та звичаях хліб символізує життя.

Шана до хліба закріпилась у народних звичаях українців. На покуті, під образами, що здавна в хаті вважалася священним місцем, завжди лежала на столі покрита рушником паляниця.

Кожен шматочок хліба з'їдали повністю, не залишаючи куснів, щоб силу не залишити. Хліб не можна викидати у сміття, навіть хлібні крихти слід зібрати у долоню і з'їсти, або ж віддати худобі чи птиці. Знайдений на дорозі окраєць хліба потрібно обтрусити і покласти на високому місці для пташок. Коли випадково кусень хліба упаде на підлогу, селяни його піднімають і цілують — перепрошують, у хліба ж бо ніжки короткі, впаде зі столу і може ніколи більше туди не повернутися.

 З ним благословляли молодих на щасливе життя, вітали матір з новонародженим, з хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей, вперше входили в нову хату, проводжали в останній шлях. Як бачимо, хліб супроводжує нас з початку і до кінця життя.

З хлібом на вишитому рушнику наші предки йшли навіть оглядати поле, сіяти й збирати жнива. Найкращу жницю квітчали вінком з колосків, а потім ще сплітали вінок, урочисто несли його в село до двору господарів, клали  на хліб, з яким господарі вітали женців. Дуже шанували перший сніп як символ врожаю. Саме з нього робили весільний коровай.

24 липня на зустрічі з читачами бібліотеки-філії 24 дітям була запропонована гра, де їм треба було закінчити прислів’я та приказки українців про хліб.

Хліб – усьому голова,

Хліб та вода – козацька їда,

Без хліба суха бесіда –

таких прикладів української народної мудрості можна наводити безліч.