Нобелівські парадокси

Нобелівська премія − одна з найпрестижніших міжнародних премій, яку щорічно присуджують за видатні наукові дослідження або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства. Нобелівська премія була заснована згідно із заповітом Альфреда Нобеля − винахідника динаміту.

Заповіт розкрили в січні 1897 року. За заповітом спадщина повинна була піти на виплату п’яти щорічних міжнародних премій із трьох розділів науки (фізики, хімії, медицини і фізіології) та діяльність на користь світу, а також із літератури (неодмінно ідеалістичної спрямованості).

У 1900 році було створено Нобелівський комітет − Фундація Нобеля − приватна організація для управління фінансами та адміністрування премій. Сума премії змінюється залежно від доходів Фундації Нобеля. Перша церемонія відбулася 10 грудня 1901 року. Нобелівська премія з економіки, офіційна назва якої «премія пам’яті Альфреда Нобеля», присуджується з 1969-го року Банком Швеції.

Навіть при врученні такої серйозної премії трапляються різні парадоксальні випадки. Зафіксовані відмови від Нобелівської премії. За всю історію існування від неї відмовились 6 лауреатів. Наприклад, Борис Пастернак відмовився від Нобелівської премії з літератури 1958 року з причини побоювань репресій. Премію вручили його синові в 1989 році вже після смерті автора «Доктора Живаго». Двічі премію вручали посмертно. Шведський поет Ерік Аксель Карлфельдт, який став лауреатом Нобелівської премії 1918 року з літератури, не отримав премії, оскільки був членом Шведської академії. Премію вручили його нащадкам в 1931 році. В інших випадках посмертне нагородження Нобелівською премією заборонено її статутом. Французькому філософу і письменнику Жану-Полю Сартру було присуджено премію в 1964 році, але він відмовився від неї, мотивуючи це тим, що письменник не повинен перетворюватися на пам’ятник самому собі, навіть якщо його споруджують із найблагороднішими намірами. Як мінімум одну премію було присуджено помилково. У 1926 році лауреатом премії з медицини став датчанин Йоханнес Фібігер, який довів, що паразити викликають рак. Згодом з’ясувалося, що це не відповідає дійсності. У деяких випадках Нобелівська премія − справа сімейна. Сім’я Кюрі: її члени удостоювалися цієї честі п’ять разів, із них двічі − Марія Кюрі. Найстаршим лауреатом Нобелівської премії став у 2007 році 90-річний американський професор Леонід Гурвіч. Учений, виходець із СРСР, розділив її з двома іншими видатними економістами. Наймолодшим нобелянтом є Малала Юсуфзай, яка у 17 років отримала премію миру.

Щодо України, то офіційно держава не має жодного лауреата Нобелівської премії. Натомість серед лауреатів є чимало вихідців з України. Це вчені та письменники, які народилися, навчалися, розпочинали свою діяльність або тривалий час жили, плідно творили в Україні, але одержали Нобелівську премію, будучи громадянами інших країн .

Учні 8–А класу ОЗОШ №12 із захопленням обговорювали цікаві факти про Нобелівську премію (традиції, парадокси), які дізналися із розповіді бібліотекаря старшого відділу філії №37 Оставненко М. А.

Впродовж спілкування читачі ознайомились з книжками та журналами, в яких можливо знайти відповідь на запитання за темою.