Слово
– світанок, мами розмова,
Струни
чарівні людської душі,
Мова
народу, духу основа,
Чиста
криниця і дотик віршів.
Зі
вступним словом про українську мову,
за допомогою якої ми бережемо свою
історію, передаємо із покоління в
покоління неоціненні скарби минулого
і сучасного, виплекану народом у віках,
звернулася до школярів 2-Б класу школи
№60 бібліотекар Ірина Мошул. Вона
прочитала вірша Дмитра Білоуса «Якщо
з українською мовою…»
«Дорожи
українською мовою,
Рідна
мова - основа життя.
Хіба
мати бува примусовою?
Непутящим
бува дитя!»
Бібліотекар
продовжила розповідь про одну з
найважливіших цінностей в нашому житті.
Мова – це диво, яке ми чуємо від миті
свого народження, це радість, якою ми
ділимось з коханою людиною, це душа, що
випромінює життєву силу, це невичерпне
джерело, звідки ми черпаємо наснагу,
знання і прагнення осягнути всесвіт.
Українська
мова входить до групи найбільш розвинених
і досконалих мов. І тому завдяки
проголошенню незалежності вона, як і
українська культура, по праву займають
належне місце у світі.
А
для того, щоб ми знали, вивчали і не
забували своєї рідної мови, щоб підвищували
її значимість для майбутнього, наш
національний календар поповнився ще
однією важливою датою для кожного
справжнього українця – 9 листопада. Це
наймолодше державне свято.
Свято
було встановлено 6 листопада 1997 року
Президентом України Леонідом Кучмою
за підтримки ініціативи громадських
організацій та з урахуванням важливої
ролі нашої мови для розвитку українського
суспільства Указом №1241/97 „Про День
української писемності та мови ”. В
Указі було зазначено: „Установити в
Україні День української писемності
та мови, який відзначати щорічно 9
листопада в день вшанування пам’яті
Преподобного Нестора Літописця”.
Немає коментарів:
Дописати коментар