Клуб
веселих та кмітливих (КВК) — популярна
естрадна інтелектуально-гумористична
гра двох або більше команд. Гра включає
різні види конкурсів, зокрема команди
змагаються в гумористичних відповідях
на запитання, імпровізаціях на задані
теми, розігруванні заздалегідь
заготовлених сцен, демонстрації
відеороликів та виконанні пісень.
Прообразом
КВК була передача «Вечір веселих
запитань» за зразком чеської передачі
«Ворожи, ворожи, ворожка». У передачі
«Вечір веселих запитань», що виходила
в 1957, телеглядачі відповідали на питання
ведучих, причому особливо вітався гумор.
Ідея була зовсім новою для того часу.
Вперше в телепередачі брали участь не
тільки ведучі, але й глядачі. До того ж
«Вечір» йшов у прямій трансляції. «Вечір
веселих запитань» користувався великою
популярністю.
Через
чотири роки, у 1961, кілька колишніх творців
передачі «Вечір веселих запитань»
випустили нову телепередачу — КВК. Коли
перший ведучий Альберт Аксельрод залишив
програму, його замінив студент Московського
інституту інженерів залізничного
транспорту Олександр Масляков (відтоді
він є постійним ведучим цієї передачі).
У 1986 році переможцем першого сезону
оновленої програми була
команда «Одеські джентльмени» з
ОДУ. Через кілька випусків команди
досягли настільки ж високого рівня, що
й у КВК 1960-х. Виник рух КВК, причому ігри
влаштовуються у Західній Європі, Ізраїлі,
США.
Свій
КВК провела бібліотека-філія
№9 разом з першокласниками школи
№57. У малят було дві команди: «Веселики»
і «Кмітливики». Спочатку у гравців була
розминка - треба якнайшвидше
назвати відсутню частину імені казкового
героя: барон … Мюнгхаузен,
черепаха … Тортила! Потім юні
гумористи відповідали на цікаві
запитання, наприклад: «Які ліки і навіщо
прописав лікар коту Леопольду?» або «Де
працював, за словами кота Матроскіна,
його дядько?». Далі школярі продемонстрували
свою «акторську майстерність». Були
розіграні казки «Червона Шапочка» і
«Три ведмеді». Перемогла
у веселій грі дружба і гарний настрій!
Немає коментарів:
Дописати коментар