"Три
колоски, закуті дротом,
три
колоски, три колоски...
Над
білим янголом скорботи-
незгасний
духу смолоскип."
О.
Кавуненко
Сьогодні
поширена думка, що говорити про голод
- це озиратися назад, це блукати десь
серед могил. А що ми там знайдемо? Ми
повинні дивитися у завтрішній день, а
не озиратися назад. Але дорога у майбутнє
пролягає через минуле. Треба осмислити
власне минуле, зрозуміти його, бо історія
повторюється, і коли ми не зробимо
сьогодні висновків, то будемо ходити
по колу. Отож озиратися треба, щоб
поплакати, бо це каяття. А головне - щоб
зрозуміти.
Хай у кожній оселі, в кожній родині старий і малий схилить голову перед памяттю невинно убієних голодом-геноцидом, помолиться та поставить свічки, як це зробили у бібліотеці № 23 бібліотекарі, читачі та гості.
Немає коментарів:
Дописати коментар