Хвала тобі, великий наш творець!
Твоїх пісень для нас
безсмертні звуки
Зо всіх співців-
найкращий ти співець,
Співець журби народної
і муки.
Ось через що ти славен,
наш Тарас,
Що все життя людське
вложив в писання,
І віримо – прийде
запевне час,
Коли справдяться всі
твої бажання,
І залуна повсюди правди
глас,
Звучи людей до праці
і єднання
(
Т. Романченко)
3 березня, напередодні святкування
200-річчя Т.Г.Шевченка, в дитячій бібліотеці
№19 були проведені масові заходи: з
учнями 2 «РО» класу ОЗОШ №8 – літератуарна
вітальня «Золоті зерна поезії», а з
учнями 6 «М» класу ОЗОШ № 8- Літературний
п’єдестал «Поезія великого Шевченка
– то музика народної душі».
Тарас Шевченко... Для
нас, українців, надзвичайно дороге це
ім’я. Великий поет,
гуманіст. Уся його творчість пройнята
пафосом гніву проти насилля, проти
приниження людської гідності й водночас
пронизана палкою любов’ю до простої
людини- трудівника, на сторожі яких він
поставив своє слово.
Сокровенні рядки поет присвячує
рідній Україні з її вишневими садками,
розлогими степами й широким Дніпром.
Поезія його розлита повсюдно, вона в
наших краєвидах, у наших піснях, у
глибинних, найзаповітніших помислах
кожного.
Найбільша цінність Шевченка, як
поета, в тому, що він завжди актуальний.
Його твори потрібно читати, щоб краще
зрозуміти самих себе, свій народ. Поетичні
твори Шевченка неповторні, не схожі на
інші. Вічна книга нашого народу –
«Безсмертний Кобзар»- книга на віки.
Читачі бібліотеки здійснили
віртуальну подорож, мандруючи стежками
знаменитих сіл Черкащини, де народився
і зростав наш Кобзар – Моринці, Кирилівка,
Будище. І дійсно, щоб відчути всю велич
цієї багатогранної постаті, треба
приїхати на його батьківшину. Пахощі
цвіту, гул бджіл, пташиний спів – все
це підтверджує Шевченкове ставлення
до рідного простору, як до раю.
Діти читали вірші геніального
поета, співали пісні, танцювали українські
танці. Багато учнів були одягнені в
національні костюми.
Читачи з задоволенням приймали
участь у вікторині, присвяченій
Шевченкові, взяли його книжки додому.
Нам і сьогодні потрібне віще
слово Шевченка про волю, справедливість,
національну гідність.
Іде Кобзар, нескорений, величний,
Дивуючи весь білий
світ.
Нехай же в душах
споконвічно
Звучить Тарасів «Заповіт»!